Математична закономірність

6

6

 

Ліана прокинулася від того, що вкололася краєм книжки, яка лежала на стопці книжок справа від неї.

Бо...

Дівчина заснула сидячи за столом, а прокинулася від того, що головою уві сні впала на стопку книжок, які лежали вежею.

Приснилося...

Чи ні?

Дівчина встала зі стола, взяла з собою смартфон, лягла на розкладений диван, встановила дзвінки годинника, тобто настроїла на потрібний час сигнали будильника, та лягла, поклавши смартфон поруч з собою.

Але щось дивне не давало їй спокою.

Якесь відчуття.

- Треба сходити опівдні в субботу на Хортицю. - сказала Ліана й закрила свої втомлені очі.

Вона швидко заснула, провалившись у свій глибокий сон.

Проживаючи кілька буденних днів, доживаючи до кінця тижня, Ліана нарешті дочекалася тієї самої першої суботи, коли вона зможе поїхати на Хортицю, щоб перевірити свою теорію стосовно того,що це був не сон, а якесь видіння, завдяки якому вона повинна зустрітися з ним - з чоловіком своєї мрії.

Ліана одяглася та вискочила з дому.

Дійшла до зупинки, сіла в маршрутку та поїхала.

Прийшлося пересісти потім в іншу маршрутку.

Але й цього було недостатньо.

Коли Ліана опинилася на острові Хортиця, вона вийшла на потрібній зупинці - а потім пішки пішла до заповітного комплексу "Запорізька Січ".

Прийшовши до головного входу, стала чекати.

Вже на годиннику на смартфоні показалося "опівдні", потім пройшли кілька хвилин. Потім ще, які склалися в півгодини. Прошло ще півгодини. А того чоловіка все не має й не має.

- Дурепо! Повірила у звичайний сон, що він віщий сон... такий собі пророчий сон. - прошептала сама до себе Ліана.

Вона вже збиралася піти, як її хтось зупинив, схопивши за руку.

Ліана обернулася - і побачила перед собой Остапа.

- Я... я не наважувався підійти. Цілу годину. Я не вірив власним очам. Я не міг повірити, що ти існуєш та ще й на мене чекаєш. Я ховався за окулярами, газетою та цим капелюхом, сидячи на тій лавочці, боячись тобі показатися на очі. Пробач мені за моє боягузтво. Я кохаю тебе. - промовив Остап та поцілував Ліану.

- Я кохаю тебе. - відповіла дівчина, коли звільнилася від довгого поцілунка.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше