Математична закономірність
Пролог
Я не знала, що мені відкриються двері магічної фантазії при перевірках наявності авторства математичної закономірності та при спробах отримати авторські права на неї.
Я й уявити собі не могла, що такі нудні пошуки приведуть мене до божевільного перетворення в таємничих світах, прихованих від сторонніх очей за поволокой математики.
Коли я готувалась в д'евятому класі до екзамену по вибору по математиці, я помітила одну цікаву математичну закономірність різності квадратів. Але звернутись до бюро патентів та авторського права, щоб там перевірити, отримав чи хто-небудь авторські права на цю математичну закономірність, або, якщо ніхто до цього ще не догадався, до цієї закономірності, отримати самій на цю математичну закономірність авторські права - не можу. Я бачила в Інтернеті їх ціни. У мене не має стільки. У мене взагалі не має зайвих грошей, бо їх постійно не вистачає.
Мені тридцять сім.
Я починаю старіти.
Але я досі не можу реалізувати свою мету. Свою мрію…
А математична закономірність дуже проста:
"Різниця квадрата наступного числа та квадрата цього числа завжди на два більше різниці квадрата цього числа та квадрата попереднього числа, але за умови, що числовий ряд з додатніми (з позитивними, з "+") цілими числами й нуль у тому числі"
Я - звичайна заводчанка, інженер-конструктор з третьої категорією з мінімальною зарплатньою, така, як більшість. Колеги висміюють мене за несхожість на них, за мою простоту та надмірну товариськість. А я хочу замкнутися у собі. Тому що досі не реалізувалася. Я хочу реалізації. Особистої реалізації. Я хочу реалізуватися, а не виконувати чужі команди, роблячи те, що мені говорять, періодично регулярно бува дівчиськом на побігеньках.
Я проходжу своє жалке життя. Й кінця цьому не видно.
Але...
Світ магічної фантазії несподівано увірвався в моє життя.
Подарувавши мені кохання, про яке я мріяла.
Залишитися в цьому нереальному світи, лише щоб бути з ним, чи повернутися назад, але без нього.
А чи покохає він мене?
Той таємничий персонаж нереального світу?
Чи буде він реальним коли-небудь?
Чи мені лише це все сниться?
І не має того паралельного світу, який я собі уявила, запевнивши сама себе, що він існує?
Невже я збожеволіла і живу своїм божевіллям?
А якщо й так?
Якщо в моїй уяві є він - чоловік моєї мрії, то може мені й залишитися в моєму божевіллі назавжди, щоб відчувати саме те, що хочеться?
Буває достатньо кохати всередині, просто маючи цей суб'єкт, якому хочеться віддати усі свої думки, наповнюючи свої мрії тільки ним.
І не хай не буде фізичного прояву цих стосунків, бо, може, їх не існує.
Мені вже достатньо кохати внутрішньо, духовно, ментально, аби тільки відчувати, що я кохаю.
Кохаю - отже живу.
Кохаю - отже я жива.
І не важливо, в якому світі.
Реальному чи вигаданому.
Справжньому чи ілюзорному.
Правдивому чи божевільному.
Чи все-таки цей світ існує?
І для мене відкрилися його двері?
#8450 в Любовні романи
#2032 в Короткий любовний роман
#1915 в Любовне фентезі
Відредаговано: 10.10.2022