Домашня ковбаса дуже странний предмет. Зранку ще є, а в обід уже нєт.
Городські жителі які купують ковбасу в магазині, дуже багато потіряли, бо не проходили всього процесу приготування цієї піщі українських богов.
Счас ковбаса уже не та. Попридумували еклектромясорубки і тому подібні способи зіпсувати начинку. А от в моєму дитинстві ото була ковбаса! Суха, ароматна, її доставали румяну з пічі, і складали у двадцяти літрову каструлю. Зверху заливали смальцем і ставили каструлю в веранді, бо там холодно.
І от ти крадешся нишком у веранду, засовуєш руку в каструлю, і з крихкого як парафін жиру виколупуєш собі шматочок ковбаски, коричневої, ароматної, тут же на сундуку лежить в прохолоді і хліб кирпичик, від нього значить можна відломить скоринку. Супер бутерброд готов! Тільки їж осторожно, бо як у розкусиш перець горошину попалиш всю конспірацію.
Главне шоб бабуся не побачила, бо отримаєш нагоняй. Бо ковбаса то вобще на Новий год.
А процес її готовки починається так.
Десь в грудні, як похолодає і до Нового року залишається не багато, дід коле свиню. Пів дня ту свиню смалять паяльними лампами і миють та шкребуть. Ми малі теж вовлєчонні в процес. То шось принести, то віднести.
Не буду вдаватися в подробиці як свиню розбирають і смажать свіжину. То таке. На іншу історію.
Але от після обіду, поки сало холоне, бо ж зразу ще теплим його не можна солить, приходе саме час розбирати кишки. Отбирається тонка кишка від товстої, в товсту обично начиняють кров'янку. А в тонку - м'ясо.
Кишки ріжуться на метрові шматки і з них вимивають какахи. Ну таке вже життя, свиня шось їсть, і відповідно тельбухи у неї не порожні. Запах стоїть соотвєтственний. Вимивши з кишок залишки життєдіяльності їх слідує вивернути і засипати содою. На вид ці кишки як біло-сірі вірьовки.
Потім з соди дістаєть кожна кишка по черзі і шкребеться. Ножем до столу, методично здирається пахучий слой епітелію, поки не залишиться тонка прозора оболонка.
Вишкреблені і промиті кишки ще заливають уксусом.
Поки вони вимочуються готується м'ясо. Ніякої м'ясорубки! Тільки ніж. Справжня ковбаса начиняється січеним м'ясом і салом. Його солять, перчать, додають товчений часник, лавровий листок і перець горошком.
Перед тим як начиняють, кожну кишку продувають на предмет дірок. Цілі надівають на спеціальну насадку до м'ясорубки, край треба зав'язати ниткою. І поволі начиняти м'ясом.
Начинені ковбаси слід проколоти в кількох місцях і обварити. І вже проварені спіралі викладають на протівень і в піч.
У нас піч топилась по двох поводах - паску пекти і ковбаси смажить. Ні одна духовка не запече вам таку ковбасу як піч. І от скільки не вспоминаю, а точно помню що гаряча ковбаса ну геть не така як крадена з каструлі.
Відредаговано: 15.12.2020