Маска
Докторк до правди
За вікном світили ліхтарі, надаючи безлюдним вулицям примарності. Соломія Іванчук повільно крокувала вулицею маленького містечка, занурившись у власні думки.
На небі світив повний місяць. Десь далеко було чути гавкіт безпритульних собак.
Соля зупинилася і обернулася. Перед нею стояла постать в довгій темній накидці. Істота підняла руку і жінка побачила замість пальців одні кістки.
- Хто ти така? - прошепотіла Соломія одними губами.
Постать наблизилася до неї. Жінка відчула холод, який йшов від цієї істоти і здригнулася від несподіванки.
- Ти сама знаєш відповідь на своє запитання, Соля - прошепотіла істота. - Просто боїшся в це повірити.
- Отже ти та, кого боїться усе людство? - запитала Соломія, роблячи крок на зустріч.
Істота зняла капюшон і поглянула на неї.
Соля завмерла. На неї дивилася не смерть. На неї дивилася... вона сама.
Жінка торкнулася її пальців і відчула як темрява огорнула її.
Отямилася Соля вранці в своїй квартирі. За вікном світило сонце і чулося каркання круків.
На столі вона побачила пожовтілий аркуш паперу і прочитала таке:
,, Не кожен наважиться зазирнути в себе ''.
В цю мить маска, яка лежала на поличці в коридорі її квартири тріснула навпіл.
Відредаговано: 27.10.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
