«Загиблі життя і зруйновані оселі: зламана доля чи цинічний злочин?» **Доля..? Чи злочин?**

Олександр Зоря-Заря (текст і вірші)

Ольга Заря (вірші російською мовою)

«Загиблі життя і зруйновані оселі:

зламана доля чи цинічний злочин?»

**Доля..? Чи злочин?**

З'ясувалося, що в сестри Ольги під час бомбардувань і обстрілів згоріла її трикімнатна квартира, разом з іншими оселями. Восени цей трипід’їздний п’ятиповерховий будинок "визволителі" знесли. У цьому домі була квартира наших батьків, нашої молодості й дитинства. Згодом це була квартира моєї сестри, де виросли і здобули свою життєву путівку її діти. У цю квартиру Ольга та її чоловік Володимир вклали свою душу, серце, любов…

 Вогняна квітка розквітла в трикімнатній раковині – стіни, вбрані в шовк спогадів, обернулися попелом. П’ятиповерховий ковчег, де наші дитячі тіні грали на сходах-струнах, тепер лежить розібраний на ноти молотом «визволення». Кожен під’їзд – розрізаний нерв родинного дерева, вікна-очі, що колись стежили за першими кроками, нині сліпі й порожні.

Тут, у цегляній утробі, визрівали долі: сестрина любов плела гніздо з волосся Володимира, діти виростали з підлоги-ґрунту, немов рослини з паркетного насіння. Але машина часу-кат перевела стрілки на нуль – стіни-хроніки згорнулися в сувої диму.

Руйнація осель – це археологія майбутнього: коли екскаватори копають могили для живих, а цегла плаче вапняними слідами. Кожен знесений будинок – вирваний лист із Євангелія повсякденності, де на полях кров’ю написано: «Прости їм, бо не відають, що творять»."

Число жертв серед мирного населення зростає, проте інформацію про втрати серед мирного населення майже неможливо точно встановити. За попередніми даними, кількість загиблих у місті може сягати понад 100 000 осіб.

Сто тисяч зірок згасли в календарі міста.

Серед цих жертв виявився мій друг дитинства Володимир Д. – добра і щира людина. Він загинув під час обстрілу, коли годував птахів на балконі. Через постійні обстріли його змогли поховати лише через кілька днів, просто у дворі.

Володимире, друже, годувальнику голубів – твої долоні, де хліб змішався з пір’ям, тепер самі стали крилами. Твій балкон – сцена останнього танцю: артист, що впав під аплодисменти вибухів. Поховали тебе під квітником, де досі проростають твої слова, кинуті птахам напередодні.

Сестра Ольга написала вірш, де згадала мого друга, кума і, взагалі, золоту людину — Володимира. Хочеться навести уривок із цього вірша:

ОЛЬГА ЗАРЯ

Отрывок из стихотворения “Ответ другу»

…

По ночам  малыши  не спят,
Снова где-то налёт ракет.

Помню, друга прощальный взгляд...
Был вчера человек и нет...
Из России был родом он,
Был улыбчив всегда и мил.
Утром взрывом снесло балкон,
Он на нём голубей кормил...

ОЛЬГА ЗАРЯ

Уривок із вірша “Відповідь другу”

Переклад: ОЛЕКСАНДР ЗОРЯ-ЗАРЯ

…і не сплять по ноча́х малюки́ –

Чу́ти ви́бухи десь вдалині́.

По́гляд дру́га засти́г на віки́́…

Був учо́ра живи́й, ни́ні – ні…

Ро́дом він – із росі́ї, цілко́м,

Був усмі́хненим, ві́рив в дива́.

Вра́нці ви́бухом зно́сить балко́н,

Він на ньо́му птахі́в годува́в…

У квітні загинув мій двоюрідний брат Сергій Т. Його будинок був зруйнований авіаударом. Він загинув, коли уламок наздогнав його на вулиці. Тіло Сергія кілька днів лежало просто неба. Йому було 59 років.

Квітневий ранок розкрив крила смерті – сталевий птах висипав іскри з неба прямо на Сергієву долю. Його будинок склався, немов паперовий кораблик у дитячій долоні. Уламок часу – гостре ребро долі – наздогнав його на вулиці, де він колись ганяв м'яча зі своїм сином.

Тіло, загорнуте в плащ із сонячного проміння та дощових крапель, п'ять діб вело діалог із вітром. На місці, де стояв будинок, тепер росте чорна квітка – квітка зі стеблом із залізобетону та пелюстками із сажі.

Сестра Ольга присвятила Сергію вірш:

ОЛЬГА ЗАРЯ

Брату СЕРГЕЮ Т.

проклятая война забрала жизнь Сергея Т. Царствие Небесное...

Он остался в Мариуполе
Домик охранять родительский.
Только смерть его нащупала
То ли взрывом, то ли выстрелом...
Как погиб? Узнаем вряд ли мы...
Дом разбит...не разобраться нам...
Не раздели, не ограбили...
Это жертва "операции"...?
Как же не винить кого-то там?
Для чего это подстроено?
Две недели  за  воротами
Труп  лежал -  незахороненным...
Тело надо бы на  кладбище,
Лишь земле оно пригодное...
Поглотит его  "влагалище" -
Материнское...холодное...

Над гробами и пакетами -
Жизнь, которую похитили...
Так  хоронят - неотпетыми -
Самых мирных небожителей...

ОЛЬГА ЗАРЯ

Братові СЕРГІЮ Т.

Переклад: ОЛЕКСАНДР ЗОРЯ-ЗАРЯ

проклята війна забрала життя Сергія Т. Царство небесне...

Він лиши́вся в Маріу́полі

Ха́ту борони́ти ба́тьківську.

Ті́льки смерть його́ нащу́пала,