ДЕНЬ ДЕВ’ЯТНАДЦЯТИЙ. "Танки й літаки: Постійна загроза й боротьба."

Олександр Зоря-Заря (текст і вірші)

ДЕНЬ ДЕВ’ЯТНАДЦЯТИЙ

На ву́лицях та́нки, немо́вби, живу́ть

І шве́ндяють мі́стом врізно́біч.

А літаки́ без уся́ких підґрунть

«дару́ють» руї́ни і по́піл.

Хроніка подій. 14.03.22 (понеділок)

Примітка: Літаки невпинно бомбардують місто. Схоже, що ППО немає або вона не в змозі зупинити цей безлад і знущання над мирними людьми. Можливо, окупанти мають на меті знищити Маріуполь. Питання залишається: Навіщо?

9:00.

Зварили суп. Насолоджувалися гарячим, як маленькою перемогою над холодом і страхом. Замісили тісто, приготували коржі. Незважаючи на все, люди продовжують жити, готувати їжу, дбати одне про одного.

9:30.

Тиша настільки неприродна, що здається зловісною. Мабуть, готуються до чергового бомбардування. Проспектом Металургів пересуваються танки, немов тіні війни.

10:30.

Валентина Миколаївна вперше вийшла на подвір'я після бомбардування. Вона побачила воронку завглибшки 8 метрів і діаметром 15 метрів. Вікна та балкони в деяких будинках вилетіли, в інших висіли на чесному слові. Тротуар зник під шаром землі та уламків, наче його ніколи й не було…

12:00.

Безперервна стрілянина. Літаки кружляють, немов хижі птахи. Розбомбили дитячу поліклініку, всю вулицю та гуртовий ринок, залишаючи за собою руїни і попіл.

14:40.

Знову стрільба, яка розриває тишу на шматки.

16:00.

Скинули бомбу. Вибух був настільки близько, що стіни тремтіли від його ударної хвилі.

НІЧ.

Обстріли продовжувалися всю ніч. Літаки, бомби, вибухи… Безперервна симфонія руйнування. Стіни будинків тремтіли, мов наші серця, які не знали спокою.

У цей день відчувається постійна напруга та страх. Повсякденні дії, такі, як приготування їжі, стають символами стійкості і виживання.

Відчуття безнадії перемішується з рішучістю боротися за своє життя і життя близьких.

«Моя історія залишається живою завдяки вам. Якщо цей розділ вас зворушив, не забудьте висловити своє вподобання і додати книгу до бібліотеки. Це означає багато!»

Анонс (День 19 → День 20):

"Дев'ятнадцятий день запам'ятався руїнами та безперервними вибухами, що тримали місто в постійному напруженні. Двадцятий день буде ще похмурішим: знищена школа, холод у квартирах і страх за життя стають буденними реаліями. Чи знайдуться сили, щоб протистояти цьому холоду й жахіттям війни?"