ДЕНЬ ВОСЬМИЙ

Олександр Зоря-Заря (текст і вірші)

ДЕНЬ ВОСЬМИЙ

Підко́рено те́мряві сві́тло чому́сь…

Хвили́ни, нена́че засти́гли…

Дити́на спита́є, а я усміхну́сь:

в оча́х живе́ со́нячне сві́тло.

Хроніка подій. 03.03.22 (четвер)

Ми починаємо звикати жити без світла. Свічки стали нашими маленькими маяками в цій нескінченній темряві. XXI століття! Нічого, якось пристосуємося. Серце стискається від болю за внучку Милану (1 рік і 3 місяці). Їй не поясниш, чому тепер у квартирі панує темрява, а світло зазирає лише зранку. Але нічого… дитина дорослішає не щодня, а щогодини! На превеликий жаль…

Дитина спитає, а я відповім:

В серцях живе сонячне світло…

ПОДІЇ ПРОТЯГОМ КІЛЬКОХ ДНІВ (день 8, 9, 10, 11)

Крамни́ці, апте́ки – поро́жні тепе́р…

це рух із прова́лля в безо́дню.

Хтось ду́мав про бли́жніх, а хтось про себе́,

хтось ми́мо пройшо́в благоро́дно.

Хроніка подій. 03.03.22 – 06.03.22

Магазини "АТБ", "Браво", аптеки розгромили і розікрали. Люди несуть все підряд: продукти, одяг, взуття, ліки, посуд, матраци, подушки, меблі, телевізори, техніку... "HUMANA" — порожня. Усе винесли. Вулиці заповнюються людьми, які намагаються урвати хоч щось із залишків цивілізації, розкидаючи за собою уламки колись знайомого порядку.

примітка. Доводилося чути нікчемне виправдання: це не мародерство, а виживання. Але, якщо твою квартиру почнуть грабувати — це теж виживання? А для тебе?!

Не лі́ки, не ї́жу, не о́дяг несли́

геро́ї ціє́ї поді́ї –

так зва́ні орли́ці, так зва́ні орли́

тягну́ли наді́ї і мрі́ї.

Анотація (день дев'ятий): "Наступний день спогадів – це боротьба за воду під обстрілами, багатогодинні черги та пошуки найнеобхіднішого. Як вижити, коли кожен крок стає викликом? І навіть у темряві знаходяться промінчики надії…"