МарІуполь. Як ми виживали... Хроніка війни.
ДЕНЬ ШОСТИЙ
Олександр Зоря-Заря (текст і вірші)
ДЕНЬ ШОСТИЙ
Нена́че світ нитки́ всі обірва́в,
що зв’я́зували із життя́м мину́лим,
подарува́вши ві́ру і слова́,
які́ на вижива́ння надихну́ли.
Хроніка подій. 01.03.22 (вівторок)
Весь ДЕНЬ.
Немає світла, немає зв’язку, немає опалення, немає інтернету... Неначе весь світ обірвав свої нитки, що зв’язували нас із минулим життям. Ми сидимо в темряві, намагаючись зберегти тепло в серцях, немов вогонь надії, що ледве жевріє.
20:58.
Світло дали! Ура!!! Наче перші промені сонця після довгої ночі, лампочки загорілися, і кімната наповнилась сяйвом. Радість накрила нас хвилею, хоча ми розуміли, що це лише тимчасове полегшення.
21:45.
Немає інтернету. Знову відчуття відірваності від світу, ніби корабель, що дрейфує в безмежному океані темряви без компаса. Але ми і далі боремося, сподіваючись, що світло повернеться не лише в наші домівки, а й у наше життя.
Анотація (день сьомий): "Підстанція зруйнована, і темрява знову охоплює місто. Вогонь війни робить життя заручником, залишаючи нас без світла і надії. У цій темряві здається, що кожен промінь світла пригнічується безжальним хаосом."
Відредаговано: 21.09.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
