ДЕНЬ ДРУГИЙ

Олександр Зоря-Заря (текст і вірші)

ДЕНЬ ДРУГИЙ

Скасо́вані прийма́ння лікарі́в,

і лі́ками тепе́р не запасти́ся…

Прибу́льцям прикордо́нник відпові́в:

«Військо́вий корабе́ль – ГЕТЬ … … ЗВІ́ДСИ!»

Хроніка подій. 25.02.22 (п’ятниця)

9:00.

Зранку з дружиною пішли до поліклініки за талоном, отриманим ще 22 лютого на сьогодні, на п’ятницю. Але через воєнні дії приймальні години скасовано. Здебільшого лікарські кабінети стали мовчазними цитаделями із зачиненими дверима. Транспорт майже не ходить, лише поодинокі машини з'являються на дорогах, мов примари. Проте нам вдалося дістатися до поліклініки й повернутися назад. Що робити далі? Слава Богу, що тиждень тому в аптеці «Доступні ліки» отримали медикаменти (безоплатні та зі знижкою) на три місяці вперед. Цей маленький запас став нашою надією у світі, що руйнується. Тож поки що ліки вдома є, і це трохи заспокоює.

18:00.

Війна крокує країною, мов тінь, що загортає все довкола в хаос і невизначеність... До нас дійшла вістка з острова Зміїний, а саме: усіх вразила фраза, яка вказувала на напрямок руху й була сказана 24 лютого 2022 року українським прикордонником у відповідь на вимогу командування російського військового корабля здатися.

Анотація (день третій): "Люди тікають від вибухів, шукаючи прихисток у рідних і сусідів, які тепер стають рятівниками. Місто заповнюється звуками війни, а надія та страх переплітаються, створюючи нову реальність, у якій кожен шукає безпеку."