Глава 5. Уміння важливіше за почуття

Поглянувши на годинник, Марселін різко піднялася. Сніданок закінчився сімнадцять хвилин тому. Вона нашвидкуруч пригладила волосся, пальцями розправляючи вибиті локони, і на мить затримала погляд на своєму відображенні.

Вчорашній одяг.

Не зволікаючи більше ні секунди, дівчина прихопила зі столу все необхідне для занять і квапливо вийшла з кімнати. Біля кабінету Сайруса вона коротко видихнула й постукала. Відповіді не було. Марселін постукала знову, потім, не чекаючи запрошення, відчинила двері. Учитель сидів за столом спиною до неї, трохи згорбившись над паперами. Він був настільки поглинутий роботою, що навіть не обернувся. Дівчина тихо увійшла й обережно зачинила за собою двері.

— Прошу виб…

— Сядь, — перебив він.

Марселін поспішно опустилася на стілець.

— Яка плата за використання магії?

— Використання будь-якої магії… — почала вона, — і стихійної, і нестихійної супроводжується побічними ефектами. Вони можуть бути незначними, такими як головний біль, втома, тремтіння в руках.

Вона зробила паузу, точніше добираючи слова.

— А можуть бути серйозними. Внутрішні кровотечі, відмова кінцівок, незворотні ушкодження… і навіть смерть.

— Продовжуй, — промовив він, щойно учениця замовкла.

— Побічні ефекти індивідуальні. Навіть у людей з однаковими здібностями вони можуть бути різними. Крім того, наслідки залежать від контролю над силою й від того, наскільки людина намагається перевищити свою межу. Якщо звичайна плата мага — запаморочення, то за надмірного навантаження наслідки можуть виявитися набагато серйознішими.

— А якщо людина володіє і стихійною, і нестихійною магією?

— Тоді для кожного типу сили будуть свої наслідки. Але якщо людина володіє кількома стихіями, побічний ефект у них спільний, а не окремий для кожної.

— У твоєму випадку буде трохи інакше, — повідомив Сайрус. — Вода, як правило, захищає носія й пом’якшує наслідки. Максимум — виснаження. У цьому нам із тобою пощастило. Але просторова магія… має свою ціну. Зазвичай чим сильніша магія, тим важчі наслідки.

Він нарешті повернувся до неї.

— Марселін. Твої здібності — підтримувальні. Просторову магію можна використовувати в бою, але не лізь під удар. Я не витрачаю ресурси на учнів, які поспішають себе занапастити, — додав наставник. — І не допомагай безоплатно. Якщо ти альтруїстка, можеш вийти з цього кабінету просто зараз.

Дівчина не відвела погляду й твердо промовила:

— Я залишуся.

Сайрус задоволено кивнув.

— Наступне запитання: як убивати людей стихіями?

Вона завмерла.

— Але… це ж заборонено.

— Ти не зрозуміла запитання? — холодно запитав він.

— Цього… не було в книзі, — розгублено промовила дівчина.

— То подумай сама. Голова тобі дана не для прикраси. Стихії, з якими ми стикаємося щодня. Як ними можна впливати на людське тіло?

Марселін гарячково перебрала в пам’яті все, що знала про природознавство й будову людського тіла.

— Це роблять, використовуючи елементи в тілі противника, — трохи невпевнено почала вона. — Наприклад, повітрям. Душити. Збивати дихання. Викликати спазми.

Вона трохи зрушила пальці, ніби розкладаючи все по порядку.

— Водою… можна впливати на рідини. Кровообіг. Порушувати роботу органів. Що стосується землі…

Дівчина опустила очі до записів, потім продовжила:

— У тілі людини є мінерали, на які могли б впливати маги землі. Викликати судоми, підвищувати крихкість кісток…

— Вогонь… — тихо промовила вона й затнулася. — Вогонь…

— З вогнем інакше, — втрутився учитель. — У тілі немає елемента, що відповідає вогню. Отже, безпосередньо впливати через нього не можна. Тільки ззовні.

Допомоги Марселін очікувала найменше. Те, що Сайрус не розлютився, а спокійно підштовхнув її до відповіді, відчутно послабило внутрішнє напруження.

— Чи можуть маги створити стихію з нічого?

— Ні, — відповіла дівчина. — Магам води, наприклад, потрібна хоча б крапля.

— Як вогняні маги використовують стихію?

— Керують вогнем.

— І?

Марселін завагалася. Учитель коротко поглянув на розгорнуту перед нею книгу.

— Скільки не дочитала?

— Три глави, — чесно відповіла вона.

Він піднявся, взяв книгу з парти, побіжно переглянув зміст і підійшов до дошки. За секунду на ній почали з’являтися перші рядки.

— Елемент вогню, — написав він і підкреслив. — Відрізняється від інших. Його основна сфера — створення артефактів. З його допомогою запечатують магію всередині предмета. Що здібніший маг, то якісніший артефакт.

Наставник зробив коротку паузу.

— А зараз… — додав Сайрус, скривившись. — Розвелося надто багато ремісників. Штампують посередність. Більшість сучасних артефактів — одноразове сміття.

Він несподівано замовк, помітивши власне відхилення від теми. Коротко постукав крейдою по дошці й продовжив писати.

— Навіть дуже здібні маги створюють артефакти з обмеженим терміном дії. Зазвичай — не довшим, ніж роки життя, що залишилися самому магу.

Крейда ковзнула нижче.

— Щойно творець помирає, артефакт втрачає майже всю свою силу. Залишається лише так звана залишкова магія. Такі артефакти можна відновити, тому вони особливо цінуються.

На мить у пам’яті Марселін спливли знайомі артефакти. Думка вже почала розвиватися, але дівчина змусила себе її обірвати.

Не зараз.

Вона зосередилася на словах наставника.

— Однак найдавніші артефакти, на створення яких ішли роки й значні зусилля, не втратили своїх властивостей. Але таких одиниці, — сказав він і обернувся. — У тебе не елемент вогню, тож цієї інформації достатньо. До основ більше не повертаємося. Запитання?

Учениця опустила погляд у блокнот, потім подивилася на Сайруса.

— Як зрозуміти, що ушкодження через побічний ефект уже почалися, якщо зовні вони не проявилися?