Глава 5.3

Позачергове на 500♥
______
— Не плутаєте, леді Блумері, — ввічливо відгукнувся чоловік. — Та якщо корона і зацікавлена вашими талантами, то Раду ще доведеться переконати… та і до того ж, мені здавалося, вас зацікавить ця зустріч. Бо хоч Рада вже і дала лорду Блумері згоду, вони можуть і передумати.

У мене перехопило подих.

— Ви жартуєте?

— Ні, — відповів він з легкою посмішкою, — то що, ви складете мені компанію?

Замість відповіді, я розв’язала плащ і передала його в руки Тіни. Після чого повернулася обличчям до Даррена і зробила крок до виходу.

Чоловік відступив на крок і випустив мене вперед. Після чого наздогнав, підлаштувався під мій крок і пішов поряд. Цього разу Даррен мовчав і це було справжнім подарунком. Після цілого дня удвох в одній кареті, де чоловік майже не замовкав… в мене цілком могла розвинутися алергія на його голос.

Та насолоджувалася я тишею недовго. Варто було повернути до чергових сходів, лорд Норт мовив до мене:

— Якщо не заперечуєте, спочатку я б хотів обговорити з головою Ради ваш статус у стінах палацу. Все інше потім.

— Добре, — відгукнулася я, гадаючи, чи зможу взагалі ось так з наскоку вразити якихось лордів своїми навичками.

Так, я збиралася довести короні, що здатна і можу продовжувати та розвивати бізнес родини Блумері самостійно. Гадала, що це зможе зберегти мені титул та свободу. Але я не думала, що складати залік треба буде так скоро.

Думки про те, що я можу показати, а що треба притримати, як козир, тероризували, поки я йшла за слідчим коридорами. План складався у голові надто повільно. Чи то через втому, чи через те, що я не могла спрогнозувати можливі події.

Даррен різко зупинився, повернувся у мій бік і видихнув.

— Валері?

Я смикнулася. В першу мить навіть не зрозуміла, що відбувається. Чому він звертається до мене ім’ям, яке я лишила у минулому житті.

Та слідчий… він дивився не на мене. Мить тому він дивився за моє плече. На когось іншого. Але тепер… тепер він дивився на мене.

І у погляді першого королівського слідчого я бачила запитання та здивування. Бо він помітив мою реакцію.