Мариністика

43.. ВДЯГНИ НА СЕБЕ ВСЮ ВОДУ СВІТУ

43. ВДЯГНИ НА СЕБЕ ВСЮ ВОДУ СВІТУ

Давай, ВДЯГНИ на себе всю воду світу! Витягни на себе, як шкіряне пальто! Втягни всю в себе, як втягне вітер У себе білий туман-листок.

Вдягни на себе всю воду світу З підвалів темних і злих дощів, Так, щоб вона аж почала нити Між тих рипучих твоїх хрящів,

Що заховались камінням сірим В тих океанах, що в тебе влиті, Гіркі і теплі, що пахнуть сіллю, Ну, лий в них прісність і дикий літій!

Давай, вдягни на себе всю воду світу! А ще — вуаль із чужих всіх сліз! Так, щоб самій аж сидіть без світла І гризти сором, що тебе згриз.

На смак — солодка, п'янка, примарна, На смак — ні риба і вже ні м'ясо. Не все, що вдягнуто, — океани. Дивись, в болотах чужих не згасни.

(Квітка Лісовська)




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше