Розділ 38. Паніка.

Даррен Алістон. Король Сарнії.

Через кілька днів король Ітан залишив Сарнію, наказавши нам готуватися і залишивши Елору під опікою Еріка.

Схоже, розрив наших заручин був лише питанням часу, і король не зробив цей крок, щоб уникнути домагань Рейвена або його союзників. Статус моєї нареченої захищав дівчину від непотрібних залицяльників і звільняв короля від необхідності приймати їх делегації.

Вже більше місяця йшла підготовка до війни та зміцнення системи безпеки палацу. Ми зробили висновки після нападу і, скориставшись ідеєю Ешлі, розробили мережу захисних та сигнальних артефактів. Залишилося лише виготовити їх та розмістити на території замку.

В іншому, кожен день був схожим на попередній.

Тиждень тому Ешлі повернулася зі своєї подорожі до рідного світу.

Вона була надзвичайно блідою і виснаженою, і два дні просто відсипалась в ліжку. Переходи давалися важко, і ми з Фредеріком думали, як умовити дівчину не виснажувати себе подорожами до Торонто та обмежитися лікуванням Максимуса.

Кожен тиждень для Ешлі був складнішим за попередній, і лише кілька днів за минулий місяць моя дівчинка посміхалась, не хмурячись від болю чи нездужання.

Незважаючи на твердження цілителів, які в один голос заявили, що сліди впливу пилку Рібуса зменшилися, Ешлі не ставало краще, відступили лише страшні мігрені. На зміну яким прийшла слабкість, через яку дівчина проводила більшу частину дня в ліжку, і нудота, від якої не допомагали ні відвари цілителя, ні таблетки, які вона принесла зі свого світу.

Рецептурні препарати лікарі скасували, і Максимус одразу після її повернення з Торонто перевів Ешлі на наші відвари та трави. На відміну від хімії, яку раніше пила дівчина, відвари цілителя можна було приймати частіше, що стало нашим порятунком. Більшість симптомів нам вдалося придушити кількістю та концентрацією. Тільки слабкість ніяк не хотіла йти, і це не міг виправити жоден цілитель.

___________________________

Ешлі Браун.

Минуло вже два тижні, як я знову повернулася до Сарнії, і два місяці, як я погодилася стати фавориткою короля. 

Незважаючи на запевнення лікарів у Торонто, що мій стан покращився, нудота вранці не зменшилася. Максимус, який щоразу після огляду потирав бороду, також не зміг пояснити причин моєї слабкості і давав чергове зілля від нудоти, запевняючи, що ось-ось нездужання має відступити.

Головний біль майже перестав турбувати і рецептурні препарати лікар скасував одразу після проведених аналізів. Він стверджував, що невеликі відхилення можуть бути викликані препаратами, які я приймала. Так я перейшла від пігулок до відварів цілителя.

Намагаючись відволіктися, я почала допомагати в майстерні Фредеріка і, скориставшись базовими знаннями геометрії, креслила схеми нових артефактів, які робив граф.

На щоденних прогулянках у саду, на які мене витягувала принцеса, я розповідала Елорі про свій світ і чудеса техніки, які в нас замінювали магічні артефакти. Наші стосунки можна було б назвати майже дружніми. Вона часто заглядала в майстерню графа, пропонуючи все нові і нові ідеї для артефактів, на що Фредерік лише посміхався і дивився на дівчину з сумішшю захоплення і поблажливості. Її невгамовна енергія і допитливість забавляли чоловіка, а мене виводили з туги, що періодично накочує.

У палаці до мене звикли і вже не намагалися принизити чи підколоти. Не знаю, яка розмова відбулася у короля з матір'ю, але коли жінка натикалась на мене в коридорах замку чи саду, вона холодно, але з гідністю витримувала мої привітання. Кивнувши у відповідь, Магнолія поспішала піти подалі, припиняючи спроби своїх фрейлін підколоти мене відсутністю манер.

Ерік все ж тримав своє слово і звертався до мене холодно, але чемно, зрідка висловлюючи невдоволення нашим спілкуванням з Елорою. Він більше не намагався відправити мене додому чи якось погрожувати. Той тендітний мир, який між нами встановився, влаштовував Даррена.

Відносини з королем були дивними, майже дружніми. 

Даррен не намагався схилити мене до близькості або скоротити дистанцію, і не рахуючи ночей у моєму ліжку, ми дотримувались дистанції. Тільки іноді, вночі він дозволяв собі обійняти мене або подарувати невагомий поцілунок у волосся. Жодних інших намірів з його боку не було. Той випадок у саду залишив свій відбиток на наших відносинах, і я не була готова пустити його ближче, а він виявляв терпіння і чекав, поки я зроблю перший крок.

Незважаючи на холодну та похмуру погоду, сьогодні вранці Елора знову мала намір вивести мене на прогулянку, про що попередила, заздалегідь надіславши записку з покоївкою. Неохоче я все ж таки вибралася з ліжка і глянула в календар. Цикл зовсім збився, вже другий місяць. Аналізи нічого не показали, всі відхилення лікар списав на ліки, які ще не виведені з організму. Проходити повноцінне обстеження в Торонто часу не залишилося, якщо я не хотіла пропустити повню.

Накупивши тестів, які всі як один показали негативний результат, я вирішила, що лікар має рацію і заспокоїла себе тим, що таблетки вплинули на гормони і незабаром усе відновиться. 

Власне це була ще одна причина перейти на відвари цілителя. Після повернення я збиралася повідомити про це Максимуса, але через туман, який панував у моїй голові, зовсім забула.

Зітхаючи над календарем контролю циклу, я вирішила, що наступного тижня обов'язково спитаю у цілителя, як вони вирішують такі проблеми у своєму магічному світі.

Сьогодні Елора була надто веселою, здається, принц знову ночував у її покоях, а дівчина добре спала. Судячи зі слів принцеси, тільки поруч з Еріком її не мучили кошмари після спроби викрадення магів Рейвена.

Стосунки у Еріка та Елори були дивними. Незважаючи на всі запевнення Еріка, що його ставлення до дівчини не більше, ніж турбота і прихильність, це скидалося на стосунки закоханої пари.

Про почуття принцеси і питати не було потреби, в її очах все явно читалося, коли вона дивилася на чоловіка. Зате поведінку принца зрозуміти було складніше. Незважаючи на те, як він поводився з Елорою, я неодноразово натикалась на принца, який фліртував, з фрейлінами королеви в бібліотеці. Він навіть не намагався це приховати. Не стираючи зухвалої посмішки з обличчя, прощався з жінкою і подарувавши їй багатообіцяючий погляд, переключився на мене, заводячи світську бесіду.