Розділ 1. Побачення.

"Не будь занудою, Ешлі, скоро осінь буде зовсім холодно, ще насидишся вдома," - Марина вихором кружляла навколо мене, витягаючи речі з вбудованої шафи.

“Маріш, я виходила там, так душно, до центру їхати більше години. Май совість, а. Завтра знову зміна, весь день на ногах, ще й Дерек цей неприємний з відпустки виходить, знову дихати буде в спину,” - я залізла на диван з ногами, всім виглядом демонструючи подрузі, що не збираюся нікуди йти.

“Ось скажи мені, люба, тебе часто по ресторанах водять? Ніко сам тебе запросив, минулого разу мені здавалося, тобі сподобалося. Чи не ти з ним цілувалася у клубі, я вже думала, до себе покличеш? – з натяком пограла бровами подруга.

“Ага, після третього шоту та двох мартіні. Ні, Маріш, тоді ми всі, очевидно, перебрали”, - я хмикнула. Досі гидко, коли згадаю його слинявий поцілунок. Довелося терміново ретируватися, щоб не бігти у вбиральню від підступаючої нудоти.

“Ой, ти зануда. Ну, не живуть на цій планеті прекрасні принци, як у твоїх фентезі”, - почала повчати мене подруга - “Ніко симпатичний, трохи тупуватий, зате гарна робота і вид на проживання. Твоя віза та дозвіл на роботу через два роки, тю-тю. Працюючи у Волмарт, на резидентство не подаси. Та й на які шиші, ти збираєшся тут жити? Гроші з квартири ти вже спустила на оренду, окрему квартиру їй подавай. Ніко три місяці увивається за тобою хвостом, чого тобі не вистачає? Не особливо вештається і не спускає всю зарплату на розваги, ну простий автомеханік, зате рукастий і зарплата хороша. А ти все про принців мрієш. Не крути носом”, - Маринка уперла руки в боки і зміряла мене своїм найсуворішим поглядом, кидаючи на диван сукню.

“Гаразд, Маріш. Лише давай без алкоголю. Може, він тверезий адекватніший буде. Сама ти, коли Майка перестанеш мучити? - Я важко зітхнула, в одному подруга права, Ніко, не найгірший варіант. Ну вже, явно кращий за мого колишнього Шона.

“Майк сам винен,” – зітхнула подруга – “Сам спалився на корпоративі. Нехай он і далі свою бухгалтерку тискає, - вона насупилась і подивилась у вікно.

"Оу, ти казала, що там нічого не було," - я подивилася на Марішку з подивом і пошкодувала, що взагалі згадала про її колишнього.

Майк так красиво залицявся. Навіть обручку купив, а після новорічного корпоративу все розвалилося. Молоденька фінансистка виклала в інсту фото зовсім неформального вигляду, на колінах у підігрітого Майка. Як би той не пояснював Марині, що це просто дурні фотки, але напівгола дівчина, яка впирається в носа своїм силіконом - вагомий аргумент.

"Хм, може і не було, та хто ж йому повірить. Закрили тему, сьогодні я з Марком зависаю, а там подивимось," - вона лукаво посміхнулася. А мені шкода, що вони з Майком розійшлися і ще більше шкода дивитися, як вона його мучить, не дозволяючи навіть пояснити, що сталося і поставити крапку.

Тяжко зітхнувши і оцінивши бойовий настрій подруги, довелося здаватися, - "Добре, я в душ, і їдемо." - Зрештою, коли ще випаде шанс посидіти у пристойному ресторані у Центрі. Не з моєю зарплатою відвідувати такі заклади.

________________________________

Ресторан "Моксі" знаходився в центрі Торонто, всього за десять хвилин пішки від знаменитої CN Tower. Коли я тільки приїхала до міста, мені зовні сподобалося це місце. Тераса і живопліт, який обприскували спеціальні розпилювачі, створюючи над вулицею подібність туману, привернули мою увагу. Усередині атмосфера була надзвичайно затишною, навіть освітлення вабило затриматися тут довше. Приглушене світло та романтична атмосфера в залі ідеально підходять для побачень.

Більшість закладів, які я бачила, гуляючи туристичними місцями Торонто, виглядали досить просто. Після того, як рік я жила в Європі, Канада здивувала мене своєю простотою та аскетизмом. Порівняно з більшістю європейських міст, тут було мало місць, які зовні відповідали б високим цінам. Інтер'єри без зайвого лоску та маленькі площі відбили у мене бажання витрачати гроші та відвідувати такі заклади. А заклади класу люкс були мені не по кишені, та й дивним було б платити за каву 20 доларів, коли у тому ж Starbucks чи Tim Hortons я могла взяти її за 6.

Ніко, як завжди, причепурився з цього приводу. Я дивилася на шатена, який намагався здаватися краще, ніж він є, зображуючи аристократичні манери за столом, і відчувала щирий жаль. За досить привабливої ​​зовнішності він був мені абсолютно не цікавий як людина. Футбол, бейсбол та хокей були вершиною його інтересів, фільми від DC і Marvel вважалися шедеврами кіновиробництва. Напевно, я справді була занудою, але мені цього було недостатньо. Хоча фізично він був дуже привабливим, якось Ніко демонстрував свої фото з поїздки до Домінікани, маю визнати, там було на що подивитися. Але щось у моєму лібідо, мабуть, зламалося, мене перестало приваблювати його тіло, як тільки він відкрив рота, і я нічого не могла з цим вдіяти.

Загалом побачення проходило непогано. Ніко та Марк обговорювали вихід нового фільму Marvel, третю частину "Вартові галактики". А ми з Марішею миловидно посміхалися і сміялися над їх не завжди доречними жартами. Час наближався до півночі, ресторан, або бар, як написано було на вивісці, незабаром має закритися.

Я кілька разів показово позіхнула, натякаючи подрузі, що настав час розходитися по домах. Сьогодні вечір був напрочуд приємним, схоже, відсутність алкоголю позитивно вплинула на мовленнєві здібності Ніко, а біла сорочка та приталені темно-сині штани надавали його образу вишуканості.

Чи то атмосфера в "Моксі" була приваблива, чи промивання мізків від Марини перетнулись з привабливим зовнішнім виглядом Ніко, але я дозволила чоловікові підвезти мене до будинку.

Його вже досить старенький джип мчав нічними вулицями Торонто, віддаляючись від центру міста. Я бачила, що хлопець напружений, не розуміючи, що його так схвилювало.

Коли ми під'їхали до мого кондомініуму, Ніко припаркувався і повернувся до мене, завмерши в очікуванні.

"Дякую за вечір," - я щиро посміхнулася хлопцеві.