36. Олексій. "Що значить "утриманка"?

Я їхав додому в хорошому настрої. Був впевнений, що Гаїна зрадіє, що я приніс правки. Мені хотілось її порадувати.

І чесно кажучи, я вже сам хотів, щоб її книгу видали. Це було дуже дивно, раніше я завжди ставився зверхньо до авторок таких жанрів. Але Гаїна все ж була особливою для мене. 

Коли я прийшов додому, пахло запеченим мʼясом. Настрій ще покращився. Я пройшов вглиб квартири і побачив Гаїну з малим на кухні.

— Привіт, як пройшов ваш день? — я усміхнувся.

 — Добре, — бадьоро сказав Микита. — Сьогодні Ліза з мого класу взяла в Гаїни автограф! 

— Ого, круто, — я усміхнувся. — Це був твій перший автограф? — я поглянув на Гаїну. 

 — Так, — відповіла вона трохи знічено. — Дівчнка ще стала питати про мої книги і, мабуть, розчарувалася, коли дізналась, що книг поки що немає…

— Ну але вони ж написані, значить, ти вже письменниця, хіба ні? — я усміхнувся. — Тож вона потім тільки радіти буде, що в неї був твій перший автограф. Коли ти станеш відомою. До речі, я приніс тобі зауваження від редактора. Виявилось, твій рукопис потрапив до нашого найстаршого редактора, зама головного. І він похвалив твій рукопис, тільки сказав, що трохи сируватий, але цікавий. 

 — Справді? Дуже приємно це чути, — Гаїна відразу пожвавилась, її очі засяяли. — Хочеться прямо одразу сісти за редагування, враховуючи ці зауваження! 

— Так, — я кивнув і усміхнувся, сідаючи за стіл. — Ну, можеш і сісти. Але спочатку я б повечеряв. Як взагалі пройшов ваш день? 

 — Після школи ми були в Макдональдсі, і там якийсь дядько причепився до Гаїни, — сказав раптом Микита.  — Запитав, чи вона моя нянька, а я сказав, що вона моя мама. Ото в нього стало смішне обличчя! 

 — То був Марк, — Гаїна поглянула кудись вбік, видно, їй було незручно обговорювати цей випадок. 

— Твій колишній? — перепитав я одразу. Чомусь стало неприємно. Значить, він щось для неї ще значить? — І що ти сказала?... Що було далі? — я намагався, щоб мій голос звучав рівно, але насправді вже дуже ревнував через цю її реакцію… 

 — Він був з якоюсь дівчиною, — сказала Гаїна рівним тоном.  — Тож я йому сказала, що негарно змушувати свою супутницю сидіти наодинці. А він став допитуватися, що значить, “мама”, подумав, що в мене був син, якого я від нього приховувала. Чи ж не дурень він? 

— І що ти відповіла? Ну на те, що мама… — мене все одно розпирали ревнощі. Хоч ніби ж нічого такого не трапилось… 

 — Я сказав, що Гаїна виходить заміж за мого тата! — з гордістю  заявив Микита.  — І тоді той дядько здувся і пішов. Сказав ще якесь слово…

— Не треба повторювати, то нехороше слово, — тут же втрутилась Гаїна. 

— На Гаїну сказав? — я насупився. От же ж гад, сам її вигнав і ще щось на неї каже? От би побачитись з ним… Я б йому пояснив, що можна казати, а що ні. 

 — Тату, а що значить “утриманка”? — запитав Микита. 

— Он значить що він сказав, — я насупився ще сильніше. — Утриманка — це та жінка, яка живе на чужі гроші. Ну, на гроші якогось чоловіка зазвичай, — я не став вдаватись в інші кхм… деталі цього слова. 

 — Але ж Гаїна не живе на твої гроші? — перепитав він.

Гаїна зовсім почервоніла.

 — Я буду платити тобі за проживання, — тут же сказала вона. — Можу навпіл оплачувати комунальні послуги, якщо ти не хочеш брати з мене орендну плату….

— Ще чого… Ти забираєш малого, готуєш їсти, водиш його… — я все ще був насуплений. Мене взбісив цей її колишній. — Це вже як послуги няні і кухаря. Повір, вони коштують дорожче, ніж оренда.

 — Той дядько просто дурень, не слухай його, Гаїно, — Микита раптом встав зі свого стільця, підійшов до Гаїни і обійняв її.  — Ти дуже хороша… А він просто злиться, що ти пішла від нього!