20. Гаїна. Знайомство з батьками

Я була дуже щаслива, коли нарешті повернулися Олексій з Микитою, і увага Таїсії Павлівни відволіклася від моїх недоліків у веденні господарства. 

Проте коли ми сіли за стіл, вона поклала до рота шматочок м’яса і тут же сказала:

— Гаїно, ти його пересушила, потрібно було зробити малий вогонь, а ти, певно, смажила на великому…

— А мені смачне, — заступився за мене Микита. Мабуть, відчував провину за те, що своїм необережним висловлюванням спричинив цей “візит ревізора”.

— Мені теж, — кивнув  Олексій. — Хороше мʼясо. 

— І як довго ви вже разом? — його мама уважно поглянула на мене.

Але Олексій вирішив сам відповісти:

— Не дуже довго, — сказав він. — Але нам добре разом. 

 — А що Микита розповідав про ванну? — тут же поцікавилась Таїсія Павлівна.  — Що ви приїхали з відпочинку, а у вас хтось ванну приймає? Як таке можливо?

— Ну, всяке в житті буває, — Олексій знизав плечима. — Власне, сюрприз вийшов навіть приємним. 

— Безсоромнику! — його мама хмикнула. 

— Ну а що, хто засмутиться, знайшовши симпатичну дівчину в ванній? — запитав він. 

 — Просто мені не було де жити, і друг Олексія з його згоди поселив мене тут, — вставила словечко я.  — Але Олексій забув про це… Ну от і вийшов сюрприз…

— Виходить, ти погодився, щоб незнайомка у тебе жила, тому що побачив її голу, — буркнула його мама.

Я відчула, що червонію. Вміла ж вона все перевернути з ніг на голову…

— Як би там не було, треба випити за знайомство, — втрутився батько Олексія. — Тає, ти маєш радіти, що наш син тепер не сам, і  Микиті тепер веселіше, адже Гаїна пригляне за ним…

— Ага, може вона хоче сама чим швидше народити дитину від Олексія, — Таїсія Павлівна з підозрою глянула на мій живіт.  — Щоб у разі, якщо не вийде надрукувати її книги, вибити потім аліменти! 

Я зовсім розгубилася від такого звинувачення. 

— Мамо, це зовсім перебір, — Олексій насупився. — По-перше, ми ще навіть не одружені, щоб Гаїна взагалі могла щось вибивати, а по-друге, мені тепер що, взагалі стосунки не можна заводити? Бо все тобі буде "підозріло"?

— Ти міг би звернути увагу на Ангеліну, — озвалася його мати. — Вона дуже хороша дівчина, і донька моєї подруги! А не поселяти в себе першу зустрічну, яка може виявитися аферисткою!

— Мамо, я вже не маленький хлопчик, щоб ти за мене взагалі щось вирішувала, — Олексій насупився. — Гаїна хороша. І ніяка не аферистка. Вона добре розбирається в книгах, он нещодавно навіть допомогла мені з авторкою, через яку у мене могли бути проблеми і збитки. А Гаїна все вирішила. І я не втратив гроші і час. І клієнти не будуть скаржитись, що книга затрималась.

 — Ну, я в твої справи не втручатимуся, роби, як знаєш, це твоє життя, — пробубоніла Таїсія Павлівна. — Але й не кажи потім, що я тебе не попереджала…

***

Після обіду батьки Олексія пішли до своєї кімнати, щоб відпочити, а я на кухні закладала посуд у посудомийку. Олексій увійшов і зупинився неподалік від мене. 

— Ну що там? — усміхнулась я. — Який був їхній вердикт щодо моєї персони? 

— Батькові ти сподобалась, мамі… Ну, їй би ніхто не сподобався, — він закотив очі. — Така вже вона. Певно, просто надто добре памʼятає, що зі мною було, коли моя дружина загинула. Може, підсвідомо не хоче, щоб мені знову було боляче через жінку, не знаю. 

 — Я розумію, вона любить тебе, от і перестраховується… Думаю, якби в мене був син, я теж турбувалася б про його майбутнє, — сказала я, зачиняючи посудомийку і повертаючись до нього. — Не турбуйся за мене, я не ображаюся, адже батьки хочуть вам із Микитою добра. А щодо того, що мені щось потрібно від тебе… Я не буду подавати свій рукопис до твого видавництва, не хочу, щоб хтось іще звинуватив мене в користолюбстві. Досягну успіху сама, хай на це й піде більше часу, ніж було б із твоєю допомогою…