Розділ 21.1.

Деміан

Я встиг зробити лише ковток холодної кави, коли почув стукіт у двері. Занадто впевнений, занадто різкий, щоб бути проханням.

— Заходь, — кинув я, не піднімаючи погляду від ноутбука.

Двері відчинилися без паузи. Звісно. Олександр ніколи не чекав дозволу насправді, лише використовував стукіт як формальність, показову ввічливість.

Я підняв голову.

Мій партнер стояв посеред кабінету так само спокійний, але в очах танцювала зловісна радість. Знак того, що він щойно зробив щось таке, що, на його думку, мало б мене зачепити.

— З Емілією бачився, — сказав він без привітання. — Цікаву розмову мали.

Я відставив чашку. Пальці самі стиснулися. Повітря в кабінеті щільніло ароматом його дорогого парфуму, змішуючись із моєю кавою. Я відкинувся у кріслі, схрестив руки.

— І?

— І в мене питання, Деміане. І не одне, — Олександр підійшов ближче, упершись долонями в стіл. — Ти що, справді в неї втюрився? По-дурному, по-дитячому? Так, що бігаєш за нею, виконуєш усі її забаганки, квіти возиш у лікарню, як останній школяр? Чи вона від тебе вагітна, тому ти так над нею трясешся? Недовго ти горював вдівцем…

Я мовчав. Не тому, що не знав, що сказати, просто не хотів марнувати слова. Олександр геній у сфері просування нашої компанії, але часто морозить нісенітниці.

— Ти ж завжди був із холодною головою. А тепер? Після зникнення Софії ти геть утратив здоровий глузд. Якась ідіотка з вулиці крутить тобою як завгодно. Як можна було підпустити її до свого сина, ще й бігати за нею з квітами? Друже, це не схоже на тебе.

Я відчув, як напружуються плечі. Ім’я колишньої дружини вкололо під ребра, як тонке лезо, що хтось давно забув витягти. Лід під шкірою став густішим, але голос усе ще звучав рівно.

— Ні. — Олександр усміхнувся. — Я хочу почути, хто ця няня насправді. І чому ти перестав радитися зі мною в подібних речах? Я ж завжди тебе слухав і допомагав.

Якби це сказав хтось інший, я б без зволікань послав його під три чорти. Але Олександр був моїм найкращим другом ще з першого курсу університету, а згодом і діловим партнером. І, дійсно, раніше я радився з ним з усіх питань. Як і він зі мною. Навіть із занадто особистих.