Розділ 15

Вчора ввечері я отримала повідомлення від Картера. Він сказав, щоб в 7 годин ранку я була у них. Тому мій будильник противно заграв на всю кімнату, я вимкнула його і піднялася з ліжка. Я потерла очі та пішла відразу прийняти душ.

Через 20 хвилин, я поспіхом по снідала. Як пуля полетіла в кімнату і переодягнулася у штани та топ з довгим рукавом. 

Через 10 я подзвонила у двері Дженкінсів і Картер відкрив мені двері відразу ж. Я пройшла в будинок і глянула на нього. (Як добре, що я живу не далеко від них)

 - Привіт, Ейворі спить? - я дивилася як він стояв перед дзеркалом та не міг зав'язати краватку.

 - Привіт, так. Якщо сама не прокинеться, розбудиш її. - я підійшла до нього і торкнулася його руки в якій була краватка, змушуючи його зупинитися.

 - Я допоможу, а то ти ще запізнешся. - він відпустив краватку даючи змогу мені з нею справитися. Поки я зав'язувала його темно синю краватку, яка ідеально підходила до його костюму, я весь час відчувала на собі його погляд. Коли закінчила я підняла погляд на нього, Картер схопив мене за талію та притиснув до стіни. Я від шоку ахнула і відкрила рота, щоб сказати своє невдоволення, але його пальці лягли на мої губи.

 - Мовчи, Авенні, мовчи. - прошепотів він мені на вухо.

 - Закрий очі. - це було більше як наказ, а не прохання, але я послухалася і закрила очі. Я відчула на губах його гаряче дихання і облизала свої губи. Відчула як його губи накрили мої в ніжному поцілунку.. Я поклала свої руки на його груди які підіймалися швидко і важко через його збите дихання, я хотіла його відштовхнути, але не змогла. Я піддалася своїм почуттям і він отримав мою відповідь на цей поцілунок, про який ми пошкодуємо..Не знаю, що між нами станеться далі. Але я розуміла, що ми обоє цього хотіли..

Я "відірвалася" від його губ перша бо забракло повітря в легенях. Я невпевнено глянула на нього, відчуваючи як очі почали пекти від сліз які вже хотіли назовні..

 - Якщо ти зараз шкодуєш про це, є можливість назавжди піти звідси. - сказав він і забрав руку з моєї талії. Вона мов зігрівала мене, тому коли він забрав руку мене окутав легкий холод. Я мовчала, але й не шла.. Він схилився до мого вуха і прошепотів:

 - Ти станеш мамою для дочки свого рятівника, це лише питання часу моя Авенні. - я торкнулася його плечей і поклала голову на його груди.

 - Цього не станеться, бо ти не кохаєш мене, а я тебе. - тихо сказала я, та знову відчула його руки на талії які притиснули до нього.

 - Але ми подобаємося один одному, це помітно. Ти мені сподобалась, ще коли під машину мені кинулася. Це можна розвинути у справжню закоханість. - я глянула на нього і відпустила його.

 - Я навіть після нашого поцілунку, не вірю в нас. Не бути цьому Картере. Їдь на роботу краще, я лише няня твоєї дочки і не більше. - я пішла в кімнату до Ейворі знаючи, що він не піде за мною. Я сіла біля її ліжечка на підлозі і дивилася як вона солодко спить.

Господи, він справді на щось має надію? Ніколи нам не бути разом, ніколи не цілувати один одного, ніколи не чекати одне одного з роботи, ніколи не жити під одним дахом, ніколи не ділити одне ліжко на двох, ніколи не стати мені мамою для Ейворі!! 

Так, Картер привабливий чоловік. Але ж я знаю, що я просто тут працюю і більше ніколи не поцілую його. Цього не повинно повторитися, не можна..

Я взяла Ейворі за ручку і дивилася на неї.

 - Твій тато мене поцілував, мишко це було неймовірно. В мене мов метелики дах знесли, я розстаяла перед ним. Твій тато правий, ми подобаємося один одному, але ми не будемо розвивати це для божевільної закоханості, не можна.. - ледве чутно проговорила я, відчула як її ручка стиснула мою і я побачила, що вона не спала.

 - Я вас бачила. - ніяковіло промовила Ейворі.

 - Ти тепер мене не будеш любити, бо я цілувала твого тата? - запитала я, дивлячись в її оченята які спалахнули від слова "цілувала"

 - Я просто хочу, щоб у мене була така хороша мама як ти. - сумно промовила вона і її губка затряслася від того, що вона заплаче. Я її обійняла і поцілувала в маківку.

 - Мишко, не плач. Я..я ж і так буду з тобою поряд. - від її схлипів моє серце отримувало новий поріз..

 - Я хочу, щоб було як в мультику. Хочу, щоб тато теж міг тебе любити.. - вона притиснулася до мене. Я мовчала, не знала, що сказати цій малечі.. В мене голова йшла обертом від сьогоднішнього ранку..

 - Я..я поговорю з твоїм татом коли він повернеться з роботи і можливо в скорому часі я буду твоєю мамою.. - я пустила сльозу, але швидко її змахнула рукою. Для чого я їй пообіцяла те, що Картер може не захотіти? Поцілунок це одне, а те, що хоче Ейворі.. Але я люблю її як рідну, тому готова прикинуться дівчиною Картера заради її посмішки..