ГЛАВА 46. ДАВИД. ЩО МАЄМ НЕ БЕРЕЖЕМО, ВТРАТИВШИ ПЛАЧЕМО.

Вже відповівши на запитання друга Давид відчув, що пошкодує за свої слова, але так він відчував, точніше йому так здавалось. 
- Мая? - здивовано запитав Давид, обертаючись на звук двері що відчинилась 
- І тобі привіт, – беземоційно відповіла жінка — чому занервував?
-Ні, нічого подібного — знервованим жестом запустив пальці у волосся на потилиці, потираючи шию, запанікував. Він все зрозумів, коли побачив лице Маї вона його чула. «Але вона все зрозуміє правильно так же? Адже вона так само вважає?!» - промайнули думки в голові чоловіка. 
Коли Мая попрощалась і покинула кабінет він запанікував ще більше і захотів наздогнати її біля входу, але не встиг.   Skoda Fabia білого кольору, яка  різко рушила з місця і набрала надзвичайну швидкість не зупиняючись підкинула  Маю  наче ляльку. Кров застила у жилах Давида, коли він опустився перед непритомним тілом жінки яке після наїзду лежало у неприродному положенні. Перед очима промайнули всі їх щасливі моменти з минулого і майбутнього, їх дім, діти. Саме в цей момент Давид усвідомив як же він хотів дітей від цієї жінки.
-Ти не вмреш, чуєш мене! – шепотів він погладжуючи голову та обличчя коханої  – Нам ще дітей народжувати!!Чуєш?!
Швидка приїхала в дуже короткий час, Маю забрали до лікарні. Весь час, що лікарі обстежували жінку він перебував у коридорі в очікуванні результатів. І лише дізнавшись що Мая не зазнала важких ушкоджень зміг спокійно видихнути й чекати коли її дозволять відвідати. Наступного дня відвідування дозволили, але обмежили в часі та Давид поспішив переконатися на власні очі, що з жінкою все гаразд. 
- Привіт – влаштувавшись біля ліжка Маї привітався  – ти як себе почуваєш? 
- Привіт —  відповіла Мая, якось відсторонено  – так наче мене переїхала машина.
- Розумію – Роман хотів взяти руку жінки, але вона сховала її під ковдру.   Чоловік нахмурив брови, адже така поведінка була не типовою, для завжди усміхненої та відкритої Маї, яка обожнювала обійматися. Але списав її поведінку реакцією на стрес від пережитого.
-Вибач, я втомилась і хочу відпочити — не дивлячись на нього трохи згодом відповіла Мая.
- Звісно, відпочивай, до речі я говорив з твоїм лікарем, тебе скоро випишуть з лікарні додому. Вдома і стіни лікують, там я вже сам буду піклуватись про тебе – повідомив новину Давид на останок і поцілував Маю в ..щоку, адже в останній момент вона повернулась до нього спиною.