ГЛАВА 32.МАЯ і ДАВИД. ПРАВДА ЧИ ДІЯ?

Давид
«Яка ж вона смішна і розумна водночас. Це ж треба, я спочатку запанікував від двоякої ситуації що виникла, подумав втече не наважиться озвучити наш статус.  Але Мая мене приголомшила назвавши себе моєю дівчиною. Моя дівчинка.» - сміявся  Давид.  З піднесеним настроєм чоловік вийшов  у коридор і посмішка яка була у нього на вустах від почутого почала потроху в’янути, а долоні мимоволі стислись у кулаки.
Мая 
          Опинившись за дверима кафедри Мая довго не могла приборкати своєї злості, від поведінки тієї Аліни, від самовдоволеної фізіономії Давида. «От же ж нахабний …. Котяра березневий» - подумки облаяла чоловіка, а потім згадала про його здивований вигляд коли вона отак при всіх поцілувала і назвалась його дівчиною, засміялась «А ти Мая молодець!»-похвалила себе. І в цей момент у  неї задзвонив  мобільний, поглянувши хто дзвонить вона відповіла:
- Hello — посміхаючись відповіла жінка
- Привіт. Можеш розмовляти? – відповів життєрадісний голос 
- Можу,  але не довго в мене зараз перерва. 
- Як завжди, знущаєшся з  бідних студентів змушуючи їх читати великих письменників ?!
- Ага, ще й ремінь для стимулу перед бідолашними тримаю!- засміялась Мая – у тебе щось трапилось ?
- Та трапилось, новини є. Коли зможемо зустрітись та все обговорити ?
- Ну сьогодні ні, а пізніше здзвонімось і домовимось. Добре?
- Та нема питань, тільки не забудь, я тебе знаю. А взагалі, як у тебе то справи, по голосу ніби все добре?
- Ага –  грайливо відповіла Мая краєм ока помітивши що за нею спостерігають.  – слухай у мене скоро вже наступне заняття почнеться закінчуймо.
- Дообре, зідзвонимося.
Поклавши телефон у сумку Мая хотіла продовжити шлях до аудиторії, але її схопили за руку і повернувшись вона побачила розлючене лице коханого:
-    І хто це нам телефонував ? – оманливо спокійним голосом запитав чоловік 
-    Друг.- спокійно, навіть дуже, відповіла Мая, думаючи про себе «Ну що, сподобались відчуття?!» 
-    Друуг значить ?!- підвищив тон Давид – Я б цьому другу б зуби порахував залюбки – пробубонів тихо, а потім гучніше додав — І що цей «друг» - зробив руками лапки — хотів ?
-    Зустрітись — стримуючи сміх відповіла Мая 
-    Щооо??? – у Давида навіть око ліве почало сіпати — Коли та де?   
-    Я що на допиті? – почала дратуватися  Мая
-    Так ! Ти моя жінка, я маю право знати! – ствердно кивнув чоловік – І до того ж ти без мене ні з ким зустрічатися не будеш!
-    Щооо? – настала черга Маї підвищено вигукнути – Я вільна жінка і буду зустрічатись зі своїми друзями будь-де і будь-коли ! Дозволу у тебе запитувати не  збираюсь! – вивільнивши руку розвернулась і поспішила в аудиторію.
Давид
-    Ще чого, буде вона з якимось там другом зустрічатись! – роздратовано бубонів чоловік  дивлячись у спину Маї. Що це за «перець Чилі» такий намалювався ? Нічого я щось вигадаю – ствердно кивнувши продовжив працювати 
     Мая 
До закінчення робочого часу Мая більше не зустрічала Давида і навіть на зупинці де вони мали зустрітись його не було, телефон на дзвінки також не відповідав. «Ну от тобі і кохання-зітхання Мая Олександрівна, отримай і розпишись. Навіть смс за цілий день не надіслав, образився бачте »-горісно зітхнула  жінка своїм думкам. Вдома її зустрів Рудий, який за час перебування у квартирі значно підріс і набрав вагу.
-    Привіт мій хороший,  зараз погодую – нахилившись почухала за вушком кошеня Мая
-    Мрр!- замуркотіло від ласки кошеня
-    Пішли на кухню торохкотунчику мій рудий – розсміялась жінка
Повечерявши та зручно розмістившись перед екраном ноутбука Мая хотіла почати перегляд серіалу аж тут у двері почали настирливо дзвонити.
-    Іду! – вигукнула жінка і поспішила накинути на піжаму халат.
 Не встигла вона відчинити двері як опинилась під прицілом  чоловічого погляду.
-Мене чекала ?Молодець яка – не питаючи дозволу зайшов до квартири Давид і зачинивши за собою двері  обійняв здивовану Маю і почав цілувати.
- І тобі привіт … а що ти робиш ?-  ледь перевівши подих після поцілунку запитала Мая
- Ц-ц-ц, від кохання, що зір тратила ? – клацаючи язиком похитав головою Давид – Тебе цілую! – і знов закрив вуста жінки поцілунком.
-Да-ви-д, стій ! — розгублено промовила жінка
- Стою! – почав веселитись від вигляду Маї чоловік
- Я маю на увазі, що ти тут робиш, ми ж наче б то посварились, ти за весь день навіть смс не надіслав – надула вуста жінка
- Посварились, а тепер будем миритись — відповів чоловік і продемонстрував  пляшку  вина. 
- І це все що ти зміг вигадати, пляшка вина? – зі скепсисом вимовила Мая
-Ні,  це  не все – витримав паузу Давид – ми не просто будемо пити вино, ми будемо грати в «Правда чи дія?» 
-Щооо?- розсміялась Мая – Давид,  це ж підліткова гра.
-І що? Там вікових обмежень нема! Чи ти злякалась? – питливо підняв брів чоловік
- Граємо!- прийняла виклик Мая
 Давид
Після сутички  настрій чоловіка був зіпсований тим що причина сутички була до абсурду безглуздою. Трохи поміркувавши над ситуацією чоловік вирішив що повинен бути ініціатором вирішення цього конфлікту. Щоб більше таких  ситуацій не виникало їм потрібно краще пізнати один одного. Питання як це зробити? Він був упевнений що звичайний допит по типу : «яка твоя улюблена музика, їжа і т.д.» не буде дієвою у їх ситуації. І тоді йому пригадалась студентська гра, яка і допоможе їм без напруження пізнати смаки один одного.
 Мая і Давид
-Отже, я ніколи не робив «підстав» -  промовив не зовсім твердим голосом чоловік. Мая з червоними щоками випила з келиха вина
-Що? Мая Олександрівна та ти погана дівчинка ! – засміявся Давид
-Ага !- відповіла Мая
 - Мені аж цікаво стало, що ж такого ти зробила?- підсунувся ближче чоловік
-Так не чесно!- запротестувала Мая – Я обрала дію!
- А я правду! Розказуй! – нахабно сказав чоловік
- Нуу, я підстр…підстро…підмовила коротше одну людину пролити на іншу каву. – злегка заплітаючимся язиком відповіла Мая і почервоніла
 - Да ладно!- зареготав чоловік – І той бідолаха, ну якого облили кавою випадково не я?
- Як ти здогадався? – здивовано підняла погляд Мая
- Та здогадався по ситуації – продовжував веселитися Давид
- Гаразд, моя черга – змінила тему жінка — я ніколи не кидала жінку у калюжу на зупинці.
Настала черга Давида здивовано подивитись на Маю,
-Так це була ти ? Те страхіття з «Дзвінка»? — ще більше розвеселився Давид 
- Я! – ображено піджала губи жінка – ти мені тоді весь день зіпсував.
 - А я то думав чому ти мені видалась знайомою. А  у кафешці ти мені   так помстилась ? – здогадався чоловік
-Я.. ну так!- відповіла жінка – А чому «Дзвінок»? – не втрималась від запитання
- Ну там дівчина-страхіття з волоссям попереду і брудним платтям всіх лякала, ось і у тебе волосся на обличчі та одяг брудний – посміхнувся чоловік
- Ну да – засміялась Мая пригадуючи власний вигляд тієї миті