ГЛАВА 30. МАЯ І ДАВИД. РАНОК У МІСТІ.

Давид.

Прокинувшись раннім ранком чоловік посміхнувся своїм думкам «А все-таки добре що я вчора додумався купити у барі алкоголь облитися і прикинутись перед Маєю п’яним. Тепер вона точно моя. Ми мало знаємо друг про друга, але..»

На цьому думки чоловіка перервались, тому що Мая у сні тісно притислась до нього, шукаючи тепла. Трохи помилувавшись красою сплячої жінки Давид обережно вийшов з кімнати, щоб приготувати сніданок.

Мая

Прокинувшись зранку і від душі потягнувшись Мая відкинулась на подушки насолоджуючись станом пробудження-напівдрімоти, коли весь твій організм ще млявий і слабкий починає пробуджуватись. Остаточно прокинувшись і розплющивши очі дівчина побачила біля себе лише пусте місце Давида на ліжку. «Цікаво, він у душі чи вже пішов?» Надягаючи халатик подумала Мая. Прислухавшись нічого дивного не почула, ні води що ллється, ні взагалі якихось сторонніх звуків. Тому одягнувши халатик вона поспішила на кухню випити вранішньої кави та поснідати. Потрапивши у коридор жінка відчула запах кави та поспішила на кухню. Навпочіпки діставшись кухні Мая замилувалась ранковим виглядом чоловіка, який спостерігав за зародженням нового дня з заплутаним від сну волоссям і вранішньою щетиною. Тихенько підійшла ззаду, обійняла і прошепотіла :

- Доброго ранку!

А наступної миті опинилась у кільці міцних чоловічих обіймів, а її вуста захопили палким поцілунком

- А тепер і справді ранок став добрим!- промовив Давид перериваючи поцілунок.

- Ти приготував каву? Дуже дякую! Зізнаюсь я жахливий кавоман! Чесно! — беручи його чашку з кавою промовила Мая

-Ей.. це…- не встиг попередити Давид

-Фуууу..кхе-кхе-кхе – захлинулась Мая …це ..ж кхе…..- але договорити не змогла остаточно закашлявшись і швидко підбігла до раковини випльовуючи каву.

- Це мій подвійний еспресо з кардамоном і без цукру – намагаючись не лопнути зі сміху від метушні Маї продовжив Давид

-Це ж отрута, а не кава ! Як її можна пити! Жах! А ти ще й смієшся! — запиваючи неприємний смак водою обурювалась Мая.

- А мені подобається, як то кажуть«на колір і смак товариш не всяк» - відповів чоловік.

- Ми так мало друг про друга знаємо. Про наші захоплення, звички.- трохи розстроївшись сказала Мая

- Але це ж гарно, будемо поступово дізнаватись щось нове один про одного – підморгнув жінці чоловік

-Ти правий, так дійсно цікавіше – засіялась дівчина та поглянувши на годинник заметушилась, а тепер, якщо ми не хочемо залишитись без сніданку і запізнитись на роботу треба поквапитись. Я зараз швидкоруч щось приготую.

- А я вже, вибач трохи похазяйнував у тебе в кухні — показав рукою на накритий стіл Давид

- Да ладно —  не повірила очам жінка – і таке буває, це не сон? – здивовано переводила погляд зі стола на Давида.

- Тебе вщипнути, щоб ти зрозуміла що це не сон? – засміявся чоловік

-Гаразд, нумо снідати, жартівник !! – посміхнулась Мая