Маленька дІвчинка в менІ

ГЛАВА 29. ЧОМУ ВСЕ ТАК?

Ранок поступово розфарбовував нічне небо яскравими фарбами змішуючи їх у дивовижні відтінки. На горизонті з’явились перші проміння сонечка  і вранішні пташки почали наспівувати свої вітальні пісні. Спостерігаючи за всім цим дійством з балкона звичайної багатоповерхівки  Людина гірко посміхаючись   задумалась над  питанням: «Чому все так не справедливо ? Чому одним все  легко дістається, тільки треба захотіти, а іншим все життя одні перепони?» В цей момент Людина ненавиділа все: своє життя, своє відображення в дзеркалі, свою безталанність, свою роботу, своїх колег, особливо тих  які досягали успіхів.

-Нічого, скоро все зміниться, всі отримають чого варті.  Так просто не буде, але мені не звикати долати труднощі – прошепотіла Людина і почала збиратись на роботу, яку вже почала люто ненавидіти.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше