ГЛАВА 28. МАЯ І ДАВИД. ТИ МЕНЕ ОБМАНУВ?

-    А ти не такий і п’яний, як  хотів здаватися!- зручно розмістившись на плечі Давида  штовхнула ліктем у бік і стримуючи сміх грізним голосом сказала Мая 
-    Ага — позіхнувши погодився чоловік і заплющив задоволено очі
-    Ай-яй-яй! Давид Маркович, ви ж викладач, серйозна людина!- не втримавшись хіхікнула Мая
-    Ага
-    Ей! Ти спиш чи що? – обурено потрясла за плече чоловіка
-    Уг у-у відповідь 
-    Давид, а тепер серйозно — повернувшись на живіт звернулась Мая до чоловіка – поговорімо, що тепер будемо робити? Як будемо працювати, на роботі пліткуватимуть. Давид?
Не отримавши відповідь Мая не змогла не скористатись можливістю поспостерігати за сплячим чоловіком. Не стрималась і занурила руку у волосся. поправила локони що лоскотали чоло, а потім провела рукою досліджуючи риси обличчя, торкнулась вольового підборіддя з ледь помітною щетиною, розправила пальцями зморшку між брів. Насмілившись почала досліджувати все останнє. « І що ж мені тепер з тобою робити? Як тепер все буде?» - міркувала Мая.  
-І як, все сподобалось?- не відкриваючи очей запитав «сплячий» чоловік
- Ах ти ж !!! 
- Так, неймовірний!!!
- Самовпевнений гад!!!
 - Який тобі подобається, погодься!!
-Згодна, але Давид, проблема то залишилась!!
-Тобто все ж таки наполягаєш на розмові? – зітхаючи відкрив очі чоловік – добре, отже слухай уважно, бо двічі повторювати не буду, по-перше, зізнаюсь, стосовно свого стану так я прикинуся п’яним, про що не жалкую застережливо підняв руку Давид побачивши намір Маї посперечатись. - по — друге — продовжив зробивши невелику паузу – мені байдуже на плітки які виникнуть чи навпаки не виникнуть на роботі ти вільна, я теж не одружений і нам давно вже не по 15 років, згодна?  Все ?
- Ні, чому?
-Чому що, вдав п’яного чи чому байдуже?
- І перше і друге – зніяковіла жінка
-Ну перше це просто — ти мені сподобалась, дуже, я захотів спробувати, як це бути з тобою, по друге, тому що мені зовсім байдуже на думку оточення, а тим паче на плітки. Все?
-  Так – прошепотіла Мая
- От і добре, а тепер спати! – скомандував чоловік і самим нахабним чином обійняв Маю і притис до боку цілуючи  шию, а рука його тим часом хазяйновито накрила груди. Перебуваючи у такому положенні Маї не залишалось нічого іншого як підкоритись і також закрити очі «Ранок вечора мудріше» - остання логічна думка що промайнула у голові жінки перед тим як вона заснула.