ГЛАВА 27. МАЯ. ПОЇЗДКА ДОДОМУ

Сівши у таксі дівчина відкинула голову на сидіння і заплющила очі від втоми. Алкоголь який вона вживала протягом всього вечора почав вивітрюватись залишаючи після себе лише неприємний присмак у роті та бажання почистити зуби, щоб від нього звільнитись. Коли відчинились двері машини Мая спочатку подумала що вона щось забула  у кафе і  хтось з колег або персоналу просто вирішив повернути річ господарці.
-    Добр…вечр, гик.. ой, вибчте.. гик — почула дівчина знайомий голос, який зараз звучав досить дивно.
-    Давид? Ти чого? — розплющивши очі здивувалась Мая
-    Ой, Мааая,  і ти тут, а  от тр.. трох..трохи пер…преб….прееборщ. пе-ре-бо-рщив на останок- безглуздо посміхаючись відповів Давид  намагаючись стояти рівно  не хитаючись і обдаючи Маю парами спиртного.
-    Чоловіче, ця машина вже зайнята – вернувся до  Давида  водій таксі – ну що поїхали? – це вже було звернення до Маї
-    Почекайте хвилинку – попросила Мая водія, хоча у неї  й були підозри щодо ступеня сп’яніння Давида, адже за весь вечір він випив від сили три чарки коньяку і не так давно він зовсім не виглядав, як людина що випила зайвого. Хоча з іншого боку в такому стані його залишати теж небезпечно тому трохи повагавшись вона звернулась до чоловіка:
-    Добре Давид, нам все одно в одну сторону їхати, сідай підвеземо.
- Дякую – відповів чоловік і у буквальному сенсі слова завалився на заднє сидіння машини притиснувши Маю.
- І коли ти тільки встиг так напитися ? – здивовано ахнула Мая ледь утримавши від падіння його голову яку чоловік поклав одразу їй  на плече і..заснув.
 - Ох і що ж мені з тобою робити — тихенько зітхнувши звернулась до сплячого чоловіка жінка заплутавши свої пальці в його шевелюрі.
« І що мені  тепер робити ? Адже я знаю тільки що з одного району, а безпосередньо твою адресу ні!» - трохи розгублено подумала Мая, а потім прийнявши ситуацію назвала власну адресу. 
Під’їхавши до під’їзду багатоповерхівки Мая попросила водія допомогти її  довести Давида до ліфта. Притримуючи однією рукою чоловіка який опирався на стіну  жінка викликала ліфт і коли той приїхав разом з ним зайшла всередину і натисла кнопку  потрібного поверху. Доїхали швидко, без перешкод, так само потрапили у квартиру. Зважаючи на стан Давида,  Мая поспішила всадити чоловіка на стілець і повернулась, щоб зачинити двері на ключ, а роздався  відповідний звук то…. Жінка опинилась у полоні міцних  обіймів, оголеної шиї ледь торкнулись чоловічі вуста прокладаючи доріжку з поцілунків  від вушка до плеча. 
     - Ну нарешті — прошепотіли їй на  вушко цілуючи його і злегка покусуючи за мочку – пробач, я придурок, подумав що ти все зрозумієш 
     -Щ-щ-що… я … ох ..мала зрозуміти? – насолоджуючись поцілунками ледь проговорила жінка закочуючи від насолоди очі. Цієї ж миті її повернули та притисли спиною до дверей.
     - Трохи згодом поясню —  прошелестів голос Давида перед тим як накинутися на її вуста. Мая поринула у вир почуттів, якщо у кафе їх поцілунок  здавався їй солодким і гострим одночасно то зараз це було вдвічі солодше,   вдвічі гостріше.  Не стримуючи себе, Давид дав волю рукам які посилали тисячі імпульсів по всьому організму жінки, які подорожували залишаючи гарячі сліди на спині, стегнах, грудях з набухлими сосками, язик який ніби на правах господаря хазяйнував у неї в роті й витворяв все що йому хотілося. Та невдовзі й цього стало замало, піднявшись навшпиньки Мая занурила свої руки у волосся чоловіка поглибивши поцілунок ще більше.
  - Яка ж ти смачна, маленька. Медова —  не то сказав не то рикнув Давид і знову почав покривати поцілунками – укусами  шию жінки та звільняючи від одягу.
  -Да-вид- покликала Мая
 - Не зараз, я ж сказав потім — і як і раніше накинувся на вуста голодним поцілунком 
 - Лише хотіла сказати, що спальня зліва по коридору – прошепотіла жінка