ГЛАВА 15. МАЯ +МАРА. ДІВЧАТКА ВОНИ ТАКІЖ ДІВЧАТКА-ВИПАДОК З ВІВЦЯМИ.

Мая, вже збиралась відповісти Марі жорстке ні, до того ж лише з вередливості, але Діанка така мила дівчинка, як висловлюється Мара «Когось вона мені нагадує!» скеровуючи погляд на Маю.
-Гараззд!- протягнувши слово погодилась Мая і тут чомусь пригадала випадок, що трапився 15 років тому.
15 РОКІВ ТОМУ. ЛІТО
«Чи знаєте ви Українську ніч? Ні ви не знаєте українську ніч!» писав у «Майській ночі чи потопельниці» наш полтавський митець-Микола Гоголь.
Тому хочеться його перефразувати« Чи знаєте ви сільське запашне і дуже важке літо? А якщо воно дуже і дуже жарке?»
Отже, уявіть собі: літо, жарка невимовна погода, сільський двір, садочок у якому є така бажана тінь – прохолода, до того ж між деревами висить такий спокусливий гамак. У дівчат канікули, а батьки як завжди на роботі, для самостійних особистостей здавалось би що і треба? Але…є ще надокучливі барани.
- Мая, а давай цих баранів розплутаємо, вони ж заллються !- говорить Мара
- Мара …не тре… ба — Хотіла попередити сестру Мая, та де там, пізно.
А тепер уявіть: Мая не встигає попередити, Мара «зі знанням» діла не зважаючи на бараняче злісне — «Беее!» впевнено підходить до «бідолашних» тварин з гарною метою – звільнити -і тут найбільший – Борька виставляє уперед лоба з рогами, а сам в прямому сенсі робить «тигидик», Мара захоплена процесом розплутування пропускає момент коли баран відчувши свободу обплутує ціпком ногу Мари та біжить за своїм злісним ворогом Гошею. Отже, Борька біжить за Гошкою, Мара з ціпком в руках біжить за Борькою, Гошка в шоці тікає від Борьки навколо дерева до якого його прив'язали.