ГЛАВА 2. МАЯ.ЗУСТРІЧ НА ЗУПИНЦІ

       Але це було у дитинстві, зараз Мая самостійна й успішна молода жінка, не високого зросту, короткою стрижкою  та великими карими очима, та невеликою кількістю веснянок на обличчі. Так, і вона працює викладачкою у закладі освіти. І у цей самий момент наша героїня саме намагається  у ранковий час потрапити у громадський транспорт що під’їхав на зупинку. Зробити це досить складно, адже хоч на дворі вже минув квітень, але весна у цьому році схоже була не в курсі цієї події й відпочивала таке враження десь далеко, мабуть, на мальдівських островах. Тому прикриваючись парасолькою від холодних крапель дощу та поривів сильного вітру Мая героїчно прокладала собі дорогу.  Вона вже навіть поставила одну ногу на підніжку аж раптом позаду неї спочатку почувся якийсь шурхіт, потім лайка, а ще через мить із черги по-заправськи розмахуючи смартфоном як чарівною паличкою з’явився Він. Хоча ні не так, спочатку з’явилась  потилиця з коротко підстриженим чорним волоссям, потім вгорі з’явилась права зігнута у лікті рука з телефоном яка майстерно прочищала собі шлях, що супроводжувався відбірною лайкою.  
Поки Мая спостерігала за цим водій транспорту вирішив продовжити маршрут і тому почав закривати двері, і дівчина що однією ногою була уже всередині різко її прибравши втратила рівновагу з гучним звуком «Хлюп!» приземлилась у калюжу тією самою п’ятою  точкою й у завершення картини волосся підхоплене поривом вітру і змочене дощем затулило все лице, як у страшилці «Дзвінок». 
- От же ж, придурок!!- боляче вдарившись, вигукнула  дівчина грізно махаючи брудним кулаком у сторону водія. Щоб у тебе сьогодні на маршруті лише пенсіонери були!!
Продовжуючи бубоніти собі під ніс Мая все ж таки змогла встати на ноги з калюжі та діставши з сумочки сухі  серветки надала собі більш-менш нормальний вигляд. Але всю дорогу  до місця роботи вона ловила на собі підозрілі погляди пасажирів, адже поряд з поважними людьми їхала чи то жебрачка, чи то алкоголічка, що зранку вже не могла стояти на своїх двох.  А потрапивши  на поріг своєї альма-матер вона швидким кроком направилася у дівчачу кімнату оцінити збитки.