Пролог

Настя

Тільки накидала макаронів у каструлю, почула жіночий крик на вулиці. Зазирнула у вікно прислухаючись. Ніби хтось кричав "рятуйте", чи щось таке.

Я ж душа добра, раз кричать, значить потрібно бігти. Яйця хай ще поваряться, бо той громила проснеться, буде бурчати, що сирі. А, я піду гляну, що там коїться на вулиці.

Крики лунали із сусідської хати. Жах!... Такі звуки були. Корова мукала, кури кричали, пес гавкав… там ніби когось вбивали.

Не довго думаючи я рванула туди.

Перебігла через городи, перелізла через напіврозвалений паркан, ледь носа не розбила, зацепилась своїм сарафаном за гвіздок, що мало не повисла на тому паркані... і швидко на чуже подвір'я. Знаєте, це вже мені потім прийшла думка, що потрібно було розбудити Макса… Запізно вона прийшла.

Розбіглася так, що ледве притормозила за кутком. Чуть на чоловіка не налитіла, який в цей час притис якусь жінку до стіни і намагався задушити. 

- Господи!!! Ви, що робите? - крикнула.

Цей громила здригнувся та обернувся до мене. Я вам скажу видовище ще те. Очі немов скляні, чи то обурений, чи п'яний. Сам величезний, до пояса роздягнений, пузо таке, ніби він проковтнув бочку з пивом. Засмаглий, майже негр. По селах мабуть всі так засмагають на своїх городах. 

- Що?! - гавкнув мені.

- Дівчино, тікайте! - та жінка махала рукою у нього за спиною. Він покинув свою брудну справу, і починав йти до мене.

- Я зараз поліцію викличу! - стояла на місці. Куди ж тікати, якщо за мною вже хлів стоїть. Так, здається то був хлів, бо звідти чулося хрюкання свині.

- Степане! Степане, не займай її! - продовжувала кричати жінка, тягнучи його за плече.

- Уб'ю! - все ще зі скаженим поглядом підходив він.

- Дівчино, ви де взялися?! Він п'яний, знайшов пляшку яку я біля криниці закопала. 

- Дядьку Степане! - наставила руки перед собою. - Схаменіться! Чуєте?!

- Він не розуміє нічого. Мабуть знову демони ввижаються! Напився до чортиків! - відповідала незнайомка, чи то була його дружина.

- Демони?!... Дядьку Степане, я не демон, але я знаю де його знайти, він спить он в тій хаті! - показала пальцем в сторону будинку, де спав Макс.