23. Перше завдання

— Ще не вечір, — так само тихо продовжив Натан. — Підозрюю, що це тільки розминка.

Наче почувши його слова, Валентин двічі плеснув у долоні.

— Любі наші, якщо всі вже випустили пару, пропоную перейти до роботи. Камери встановлені, оператори готові, звук теж. За п'ять хвилин починаємо першу зйомку.

У залі раптом стало тихо.

Ну, майже тихо.

Дарина ще щось пошепки пояснювала Данилові про карму людей, які люблять ковбасу, Мірадель демонстративно сьорбнула каву так голосно, ніби хотіла висловити нею все своє ставлення до організаторів, а Варвара з таким виразом обличчя перегортала свої папери, ніби вже подумки складала заяву на звільнення.

Нас попросили перейти на відкриту терасу. Виявилося, що саме там обладнали перший знімальний майданчик. Позаду шуміло море, на тлі білих колон майоріли легкі напівпрозорі штори, а по периметру вже снували оператори, освітлювачі, гримери, асистенти та ще з десяток людей, професію яких я могла описати лише словами "дуже зайняті".

І тільки тоді я по-справжньому усвідомила, що це вже не репетиція.

Нас дійсно зараз зніматимуть.

— Усміхайся, — прошепотів Натан.

— Я й так усміхаюся.

— Ні. Ти зараз виглядаєш так, ніби йдеш складати ЗНО.

— Дякую за підтримку, — насупилась я. 

— Завжди радий, — він іронічно усміхнувся.

Гримерка виявилася блискавичною. Мені буквально за дві хвилини припудрили обличчя, трохи підфарбували вії, поправили волосся і навіть побризкали якимось спреєм.

— Готово, — сказала дівчина.

— Це все?

— А ви хотіли ще пластичну операцію? — вона знизала плечима.

— Якщо безкоштовно, то можна було б подумати.

Гримерка пирхнула зі сміху.

Поруч Натанові теж щось чаклували над зачіскою.

— Не лакуйте мене так старанно, — бурмотів він. — Я ж не на випускний збираюся.

 — Ви —  чоловік симпатичний, але камера любить порядок, — флегматично відповіла перукарка.

Він тільки важко зітхнув.

Нарешті всіх учасників вишикували півколом.

Перед нами стояли три камери, горіли прожектори… Я й не підозрювала,. що це будуть справжні студійні зйомки, думала. нас просто один оператор познімає і все. Ой, мамо…

Валентин миттєво перетворився з іронічного чоловіка, що ще десять хвилин тому сперечався зі співачкою, на бездоганного телеведучого.

— Добрий день! — промовив він так, ніби вітав не десяток людей, а кілька мільйонів глядачів по той бік екрана. — Саме сьогодні розпочинається найромантичніший телевізійний експеримент року! Протягом наступних чотирнадцяти  днів наші учасники житимуть разом, проходитимуть випробування, перевірятимуть свої почуття, сваритимуться, миритимуться, дивуватимуться самі собі й, можливо, навіть закохаються ще сильніше...

Я краєм ока глянула на Натана.

"Можливо, навіть закохаються..."

Було б дуже цікаво пояснити Валентину, що ми взагалі-то брат із сестрою молодят, які зараз лежать у лікарні після того як скуштували невдалий весільний торт.

Цікаво було б подивитися на його вираз обличчя. якби він почув цю новину…

— А зараз, — продовжив Валентин, — перше завдання дуже просте. Ви по черзі виходите вперед, представляєте себе, свою другу половинку і за дві хвилини розповідаєте історію вашого знайомства. Не за сценарієм, а так, як пам'ятаєте її самі. Головне — чесність…