Глава 7

Де ж цей спокусник навчився так неймовірно цілуватися? Або це потрібно таким народитися? Завмираю та ледь дихаю, вся увага на губах, зараз тут зосередився та пульсує мій всесвіт. На тому, як він грає спочатку з моєю нижньою губою, потім з верхньою, розсуваючи їх впевненим язиком. Рухається так вишукано-заворожуюче, пестячи мій несміливий язичок. Ще п'ять хвилин таких поцілунків і у мене точно зірве дах, захочеться зняти одяг та віддатися цьому дияволу прямо тут. Тому що таке незрівнянне вміння цілуватися цілком здатне захопити владу над тобою, підпорядкувати й змусити хотіти ще, мріяти, щоб хоч разочок коли-небудь. ... І раптом мене це починає дратувати, що цей делікатес дістався мені випадково, що зі мною просто захотіли погратися на десерт. І від цього самого почуття образи я раптом кусаю його за губу! Причому так відчутно, що, обурено скрикнувши він нарешті від мене відсторонився.

- Навіщо ти це зробила? - хмурить свої ідеальні брови. Якщо що мене цим ременем безпеки і придушити можна.

- Щоб не розкочували губу, я зовсім не така дівчина. За посаду офіціантки я ноги перед вами розсовувати не збираюся, хоча, треба зауважити, цілуєтеся ви просто по чумовому, найвищий бал. Тепер буде на що рівнятися в майбутньому, це просто так не забудеш. Або після того, як ваш язик побував у мене в роті, ми можемо перейти на «ти»? - відважно пихчу у відповідь, задивившись в ці небезпечні очі. Тільки б він знову не поліз зі своїм поцілунками, інакше кілька таких спроб і я все-таки збагачу свій сексуальний досвід, стану такою ж, як ті нещасні, імена яких він навіть не пам'ятає.

- Поцілунку недостатньо, щоб ось так відразу і на «ти». Я рідко кому дозволяю зі мною фамільярничати, - вмикаючи двигун, здає задом. Я стискаюся до одного суцільного нерва, з губ готове зірватися питання, що мучить мене найбільше, але видно по моїм переляканим очам він і так все зрозумів. - Далеко живеш?

- На протилежному березі, район Мілроя, цілих три квартали тих,  хто ледве зводить кінці з кінцями. Генерали в наших краях вже точно не шастають. Ви зібралися везти мене додому?

- Може бути. Я ще не вирішив.

- Що ж так складно з рішеннями. З іспитом не вирішив, куди їдемо не визначився, - ледь чутно бубоню собі під ніс, але він все одно почув.

- Це у мене на тебе така реакція, - гмикає генерал, хижо посміхаючись.

- Тоді, будь ласка, висадіть мене на найближчій зупинці. Дочекаюся останнього автобуса або піймаю таксі, - мені не подобається швидкість, з якою ми мчимо по дорозі.

- Боїшся мене?

- Так! - відверто видихаю я, а він ще сильніше тисне на газ, навіть не думаючи висаджувати мене на автобусній зупинці, несеться в сторону траси.

- Правильно робиш, що боїшся. Тому що дівчина повинна бути обережною та розбірливою, так? Адже такому, як я легко зійде з рук розвага з молоденькою офіціанткою. Так що ти втрачаєш, Дженні? Якщо поступишся мені?

- Себе. Я втрачу себе.

- Хм, цікаво. Тобто твоє відображення кожного разу буде капати тобі на совість, що ти провела незабутню ніч з досвідченим чоловіком? Що поганого в тому, якщо ти розшириш свої пізнання, в житті постійно потрібно чомусь вчитися?

- Я не проти знань, але я не хочу бути іграшкою, чиєюсь забавкою на одну ніч. Хіба вам не хочеться займатися любов'ю з особливою жінкою, з коханою, з постійною?

- Мені подобається тема нашої суперечки і я готовий навести аргументи. Подивимося, як ти їх відіб’єш, - спалахнув він, засвітившись впертою посмішкою, просто вбивчо-зарозумілий шедевр. - До речі, поки не забув, якщо протримаєшся зі мною до ранку - робота твоя. Так ось повернемося до твоїх слів щодо іграшки. Скажи, чоловік, який залишив свою дружину після трьох років шлюбу, чинить краще, ніж чоловік, який пропонує чудовий, ні до чого не зобов'язуючий секс, вільній симпатичній дівчині? Хіба вчинок чоловіка, який награвся своєю дружиною та іде до іншої, не гірший? У чому мораль? В умовно-постійних стосунках і нібито любові, яка має властивість випаровуватися, залишаючи після себе кислотні рани? Чим погано жити в своє задоволення? У мене є постійна коханка, але мені сьогодні не хочеться з нею зустрічатися, вона мені навряд чи допоможе, а ось ти дуже здорово відволікаєш мене від моїх проблем. Так що я роблю поганого? Ти знаєш, що, спираючись на соціологічні опитування, правильні люди занадто нудні? Від них повітря прокисає. Жінці дуже личить бути трохи пришелепуватою, щоб усередині щось вирувало, а з очей сипалися пустощі, впертість та бажання щось відчебучити. Запам'ятовуєш або може краще почати записувати? Я тут тобі, між іншим, поради безкоштовно роздаю, як стати чарівною.

- Шкода не захопила ручку, - скривилася я у відповідь, міркуючи вже ледь-ледь. Що значить, протримаєшся до ранку?! А ще він заблокував двері. - Здаватися пришелепуватою замало, аби стати чарівною. Тобі пробачають майже все, якщо ти красуня ...

- А з чого ти взяла, що ти не красуня? - перебив він мене. Бляхо, куди ж ми все-таки їдемо?

Не відповідаючи, просто скептично пирхаю. Найдивніша ніч, яку тільки можна собі уявити!

- Дженні, у тебе є улюблене місце? Скажеш, де потрібно буде повернути? – спокійно питає він.

З готовністю трушу головою. Звичайно, ось як раз там я від тебе й змиюся. Кому розкажи – не повірять! Чому саме мені так «щастить»?!

- Так що щодо моїх аргументів? - і тут він робить те, від чого в моїх жилах кров починає повільно закипати - він бере мене за руку. Впевнена на всі сто - Тайвін Флеш знає, як саме він на мене діє і чинить так навмисно, щоб морально мене зломити, довести до легкотравного стану. Як павук муху, впорскує отруту порціями та чекає, коли та, розм’якне та перестане дзижчати.

- Думаю, чоловік, який кинув свою дружину, чинить набагато гірше, ніж красунчик, який бажає легкого перепиху. Хоча і той і інший, абсолютно безвідповідальні придурки. Нехай я буду нудною, але ...

- О, дай вгадаю, - нахабно перебиває мене цей гад. - Тобі хочеться, щоб перший раз був особливим, ліжко усипане пелюстками троянд, ванна з піною, шампанське та обожнювання в очах твого партнера. Занадто нудотно тобі не здається? Якоюсь простроченою романтичною нісенітницею тхне.