1

-Ну поворожи мені!

-Знову? Ми ж учора робили розклад! Може ти вже мене познайомиш із ним?

   Олена дивилася на Карину відданими очима і благала поворожити їй на свого судженого. Карина примружила очі, витримуючи паузу. Тут вона не могла відмовити своїй подрузі, з якою вони з самого дитячого садка були разом і в школі сиділи за однією партою.

Дівчата були погодками. Обом було по двадцять три роки.

 Карина була породистою кобилою. Так її називали в їхньому селищі місцевого типу. Горда дочка своїх багатих батьків. Її красиві, виразні карі очі завжди висловлювали гордовитість, між упевненістю і зарозумілістю. Але це радше був механізм захисту від почуття вразливості. Вона дуже залежала від свого впливового батька, а точніше її самооцінка та емоційний стан. Але все це не заважало Карині вважати себе кращою за інших.

    Тому Олені, дівчині з простішої родини, дуже лестила дружба з Кариною та її увага.

 Олена відрізнялася від неї. Але її проста зовнішність була з особливою родзинкою. Каштанове волосся і веснянки в поєднанні з прозоро-блакитними очима, робили її вигляд куди більш виразним. А простота і товариськість додавали Олені куди більше шарму, ніж маска надмірної впевненості Карини.

Але все ж, вони разюче відрізнялися одна від одної. Висока, струнка і довгонога Карина з пишними грудьми і невисока, метр п'ятдесят два зросту, трохи пухкенька, Олена.

Мати Олени часто голосила:

-Ну різні ви! І чого вас так тягне одна до одної! Та й не рівня ви! Ось психане Карина або їй щось не сподобається, вона ж і оком не моргне й пошле тебе куди подалі! От треба він тобі? Вона ж уся в батька. А той по трупах ішов, щоб нажити все те, що в них зараз.

Олена завжди перечила матері.

- Мам, вона класна! Ти просто її погано знаєш!

-Ось якраз їхню сімейку знає добре все наше село! - безвихідно хитаючи головою, відповідала їй мати.

-Не знаю... Я звикла, що всі люди різні й по-своєму унікальні, і не бачу нічого поганого в нашій дружбі! А те, що вони найбагатші люди в нашому селищі - це тільки плюс!

-Це - якраз мінус! - заперечувала їй мати.

 Такі розмови й зауваження відбувалися між ними не раз. І завжди закінчувалися тим, що Олена залишалася при своїй думці.

Проте сім'я Майстренків справді була дуже впливовою і шанованою. І судити про них можна було тільки за чутками. Але як відомо, чутки не виростають на порожньому місці. Подейкували, що свого часу три тисячі гектарів паїв батькові Карині дісталися не просто так, а він їх просто віджав у місцевих збройним розбоєм. Але і це, і все інше було тільки чутками. За документами ж усе було чинно і за законом.

У батьків Олени була лише своя невелика пасіка і невелике присадибне господарство. Але цього їм цілком вистачало жити в достатку і ні в чому не потребувати.

Карина встигла вивчитися в столиці в престижному вузі, а Олена в сусідньому місті закінчила технікум із ветеринарною освітою. Там то вона і познайомилася зі своїм хлопцем. Кохання було з першого погляду. Яскравим і стрімким. Максим і справді був хлопцем із дуже приємною зовнішністю. Блакитні очі, за відтінком схожі з очима Олени, і чорне як смоль волосся.

-Поєднання бомбезне! -так говорили про нього дівчата з його коледжу.

   Залицявся він до багатьох, але серце його змогла підкорити тільки Олена. Чим викликала обурення і навіть заздрість у багатьох дівчат їхнього ветеринарного коледжу.

-Бачили, на кого наш Макс переключився? Ні шкіри, ні пики! Та ще й метр із кепкою зростом!

-Це - якийсь кошмар просто! Як таке може бути! Стільки ж не вип'єш! - лихословили й перешіптувалися дівчата, спостерігаючи, як воркує закохана пара.

Олена й сама не вірила своєму щастю. Галантні залицяння Максима в поєднанні з його гострим розумом і чудовою зовнішністю, вибивали землю з-під ніг Олени. Вона, в буквальному сенсі, боялася дихати при ньому і завжди дуже ніяковіла і соромилася. Можливо, цим вона і подобалася Максиму.

   З ним вона навіть примудрилася без жодних сумнівів і роздумів втратити свою цноту. Після чого, сам Максим, навіть кілька разів заїкнувся про те, що можливо зробить їй пропозицію. У відповідь на це Олена томно зітхала і ще міцніше притискалася до Максима.

Зустрічі їхні були не частими. Олена дуже нудьгувала і мучилася, терзаючи себе думками про те, як там зараз Максим, а в дівчаток із самого раннього дитинства було одне спільне захоплення - це ворожіння. Точніше, Карина була великою любителькою цієї справи і часто робила розклади на різних колодах для Олени, яка, своєю чергою, вже до двадцяти трьох років уже настільки була залежна від розкладів Карини, що й кроку без них не могла зробити. Тим паче в ситуації з її нареченим.