Глава 23. Магія квітів та цифрове хрещення

Наступні кілька днів у квартирі Лади пройшли у форматі великої сімейної ради. Лада розуміла, що двадцятирічній Божені терміново потрібне було власне заняття. Донька не могла просто сидіти в чотирьох стінах, її палка й діяльна натура вимагала виходу.

Мати й донька сіли за круглий стіл, заставлений чашками з чаєм та солодощами, і почали перебирати можливі варіанти сучасних «ремесел», тобто занять..

— Мамо, я не піду працювати в ті твої скляні вежі, де люди цілий день кланяються залізним коробкам, — одразу категорично заявила Божена, насупивши брови. — Мені потрібне щось живе, близьке мені, те, що я розумію. Справжнє.

Лада лагідно посміхнулася. Вона згадала минуле. Колись, у Хустського замку, вони з донькою завжди проводили багато часу в лісах та на полонинах. Вони збирали різні лікарські трави, дикі квіти, сушили їх для цілющих відварів, плели розкішні ритуальні вінки. Божена мала дивовижний, майже містичний хист — вона чудово розумілася на квітах, відчувала їхній характер, сумісність і знала, як змусити навіть зів'ялий бутон розквітнути знову.

А ще Лада вибудувала далекоглядну стратегію: у майбутньому вона надіялася вигідно продати решту схованих у неї  коштовностей, заробити чимало грошей та відкрити для Божени власний квітковий магазин. Це для її доньки було б просто чудовим заняттям і безпечним притулком у цьому великому, чужому для неї світі.

Лада досі не знала, чи зможуть вони взагалі колись повернутися назад у минуле, додому — у свій до болю рідний Хустський замок. Навіть якщо від нього там залишилися лише обпалені руїни, вони завжди могли б почати все спочатку, поруч із своїми людьми. Проте, гірка правда колола серце: вона чітко знала, що крім Кресомира та його вогняного меча ніхто і ніщо в усьому всесвіті не зможе знову відчинити Браму Часу. Коли вона думала про те, що її коханий чоловік міг загинути під завалами, а шлях додому відрізаний назавжди, її брав справжній розпач. Але вона гнала ці сльози геть, фокусуючись на доньці.

— Здається, я знаю, що тобі підійде, — сказала Лада. — У цьому світі є дуже поважне і красиве мистецтво. Воно називається «флористика». Це коли люди створюють неймовірні композиції та букети з живих рослин.

Почувши про квіти, Божена вперше за весь час по-справжньому зацікавилася, а її очі радісно зблиснули:
— Складати букети? Вчитися мови рослин цього часу? Мені подобається!

Лада швидко схопила  свій телефон і після короткого пошуку знайшла ідеальний варіант — авторитетну онлайн-школу з флористики. Навчання в ній підходило саме для новачків і охоплювало абсолютно все: від базового догляду за зрізаними рослинами та правил їхнього зберігання до складної колористики, сучасних технік збирання європейських букетів і навіть основ ведення квіткового бізнесу. По закінченню курсу Божена мала отримати офіційний сертифікат, який став би першим кроком до їхнього майбутнього власного магазину.

— Ну що ж, навчання я оплатила, — Лада виклала на стілсвій ноутбук. — Але попереду у нас ще дуже багато роботи, принцесо. Мені треба навчити тебе користуватися ним. Через ноутбук ти будеш дивитися уроки майстрів.

Божена підозріло глянула на пласку залізяку:
— О ні... Знову залізо з екраном.

Втім, Лада знала, що донька впорається. За весь цей час справи зі сприйняттям нового навколишнього світу, освоєнням сучасної побутової техніки та сучасної мови спілкування у Божени просувалися доволі непогано. Дівчина виявилася неймовірно кмітливою. Вона успішно й жадібно засвоювала все навколо: вже безпомилково називала «маршрутки», «телефони» та «супермаркети», майже не лякалася мікрохвильовки та змирилася з тим, що у пральній машині немає штормового духа.

Перше увімкнення ноутбука супроводжувалося щирим Боженовим шоком,

— Мамо! Дивись! Це простіше, ніж підіймати повітряні потоки! - Екран  під  пальцем Божени ожив і засвітився, а стрілочка «мишки» почала бігати слідом за рухом її руки.

Лада засміялася, сідаючи поруч і терпляче показуючи, як відкривати навчальні відео. — Дивись сюди. Оце — перша лекція про троянди та інструменти. Тисни сюди двічі.

До кінця вечора Божена вже впевнено сиділа в кріслі, вдягнена у своє улюблене чорне худі, і з відкритим ротом слухала лекцію відомого флориста про поєднання кольорів. Прадавня магія вогню в її жилах тепер трансформувалася в палке бажання підкорити це нове, красиве рослинне ремесло.

Лада дивилася на доньку з гордістю і полегшенням. Вони міцно пускали коріння в цьому часі. Тепер, коли Божена була задіяна в навчанні, Лада могла зі спокійною душею готуватися до наступного тижня — її компанія якраз завершувала підготовку до грандіозних переговорів з італійськими інвесторами, де її унікальний талан перекладача мав стати головною зброєю. Доленосна зустріч невідворотно наближалася.