Глава 8.

Дні, що передували дню народження, були для Віри сповнені ретельної підготовки. Кожен дзвінок, кожна зустріч, кожна покупка мали свою мету в її складному плані. Але найважливішим етапом стало створення нового образу – зовнішнього відображення її внутрішньої сили та рішучості.

Візит до стиліста став для Віри символічним актом звільнення від минулого. Довге волосся, яке Макар колись так любив, впало на підлогу перукарні, залишаючи по собі відчуття легкості та оновлення. Елегантне каре підкреслило її високі вилиці та глибокий погляд, додавши їй аристократичності та впевненості. Дивлячись на своє відображення в дзеркалі з новою зачіскою, Віра вперше за довгий час відчула себе по-справжньому сильною та незалежною.

Шопінг став своєрідною терапією. Разом зі Світланою вони відвідали кілька бутиків, обираючи вбрання, яке б ідеально підійшло для майбутнього святкування. Віра приміряла безліч суконь, але її погляд зупинився на вишуканій вечірній сукні глибокого винного кольору. Приталений силует і довгий розріз підкреслювали її струнку фігуру, а блискуча тканина додавала образу розкіші та елегантності.

— Це ідеально! — вигукнула Світлана, захоплено розглядаючи Віру в дзеркалі. — Ти виглядаєш просто приголомшливо! Він пошкодує, що втратив таку жінку.

Віра усміхнулася, але в її очах майнув холодний вогник. "Нехай не лише пошкодує, але й заплатить", — подумала вона.

Доповнили образ елегантні туфлі на високих підборах, вишукані ювелірні прикраси та невелика стильна сумочка-клатч. Кожна деталь її нового образу кричала про впевненість та самодостатність.

Підготовка до вечірки також йшла повним ходом. Віра особисто займалася вибором ресторану з просторим залом та вишуканим інтер'єром. Вона замовила живу музику, склала святкове меню, подбала про розсадку гостей. Список запрошених був ретельно продуманий: батьки, найближчі друзі, колеги по роботі, а також впливові бізнес-партнери Макара. Присутність останніх мала зіграти свою роль у її плані.

Розмови зі Світланою стали для Віри справжньою підтримкою. Вони детально обговорювали кожний етап вечора, кожне можливе питання та реакцію. Світлана, як досвідчений адвокат, допомагала Вірі зберігати холодний розум та не піддаватися емоціям.

— Головне – спокій та впевненість, — нагадувала Світлана. — Ти маєш контролювати ситуацію. Ти – головна героїня цього вечора.

У дні, що залишилися до свята, Віра намагалася поводитися з Макаром як і раніше, але в її погляді вже не було колишньої теплоти та довіри. Вона була ввічливою та стриманою, уникаючи зайвих розмов та фізичного контакту. Макар, здавалося, був занадто зайнятий своїми справами, щоб помітити цю зміну. Або ж він просто не хотів її помічати.

Внутрішньо Віра переживала складний спектр емоцій. Поряд з рішучістю та жагою справедливості, її іноді охоплював біль від усвідомлення зради найближчих людей. Спогади про щасливі моменти з Макаром мимоволі спливали в пам'яті, викликаючи хвилю смутку. Але вона швидко опановувала себе, нагадуючи собі про їхню підлість та брехню.

"Я зроблю це не лише для себе, але й для того, щоб більше ніхто не постраждав від їхнього лицемірства", — твердо вирішила Віра.

У переддень свята, стоячи перед дзеркалом у своїй новій сукні, Віра дивилася на своє відображення. Вона бачила сильну, впевнену в собі жінку, готову до будь-яких випробувань. Минула Віра, наївна та довірлива, залишилася в минулому. На її місці постала жінка, яка знає свою цінність і готова боротися за своє щастя. У її очах палала не лише рішучість, але й присмак майбутньої розплати.

Завтра настане день ікс. Завтра маски будуть зірвані. І завтра почнеться нова глава в її житті.

Ранок дня народження Віри розпочався з приємних клопотів та щирих привітань. Телефон не вщухав з самого ранку – друзі, колеги, батьки надсилали теплі побажання. Кімната наповнилася ароматом квітів, які почали приносити кур'єри.

Макар прокинувся пізніше, сонно потер очі та привітав Віру стриманим поцілунком у щоку. Він вручив їй елегантний букет червоних троянд.

— З днем народження, кохана, — промовив він, але в його голосі не відчувалося особливої теплоти.

Віра прийняла квіти з натягнутою посмішкою.

— Дякую, Макаре.

Він нарешті уважніше подивився на неї.

— О, ти підстриглася? Тобі личить... дуже стильно, — здивовано зауважив він, але його погляд швидко знову ковзнув до телефону.

"Вперше помітив? Цікаво," — подумала Віра, але промовчала.

За кілька годин до початку вечірки приїхали батьки Віри. Вони міцно обійняли доньку, вручили їй великий кошик з квітами та подарунок.

— Вірочко, сонечко наше! З днем народження тебе! Ти наша гордість! — сказала мама, її очі сяяли від любові.

— Дякую, мамо, тату! Я так рада, що ви приїхали!

— Ми б нізащо не пропустили цей день! Ти така гарна сьогодні! Нова зачіска тобі дуже пасує, — додав батько, уважно розглядаючи доньку.

Макар привітався з тещею та тестем досить формально, його думки, здавалося, були десь далеко.

Ближче до вечора приїхала Світлана. Вона обійняла Віру особливо міцно, її очі випромінювали підтримку.

— З днем народження, моя сильна та прекрасна подруго! Сьогодні твій вечір! — промовила Світлана, вручаючи елегантно запакований подарунок.