Р.9. Епізод 3: Історія раси Е.Т.А.-3

— Суспільство, суспільство, — сказав я з іронією. — У мене виникає питання: є раси, створені штучно, такі, як я і Мехаріани, а є ті, що розвинулись у процесі еволюції, але ж усі істоти більш-менш рівні, відрізняються лише способами організації суспільства. Тобто чи штучна, чи природна, розвиток все одно залежить від самих особин.

— А є ще відновлені і модифіковані раси, — сказав Тетрафан. 

— А це як? — запитав я. 

— Щоб ти розумів краще, Мадо, є три основні напрямки рас, з якими працюють Світлі: штучно створені, такі як ти або Мехаріани — створені з нуля на основі генетичного матеріалу. Еволюційні й відновлені раси, як Е.Т.А.-3, котрі існували і розвивались природно, але зазнали катастрофи, після якої Світлі втрутилися, щоб допомогти їм вижити. І модифіковані — такі, як Кірійці, що були природним видом, але потім піддалися глибокій генетичній корекції та вдосконаленню. Кожен напрямок має свою роль і мету в експериментах Світлих.

— Ти — штучно створений індивід, — пояснив Тетрафан. — Матеріал взято з природи, але конструкція — повністю лабораторна. Світлі класифікують подібні проєкти за літерами алфавіту, а серійність — за числом. Це дозволяє їм вести контроль і статистику по кожному експерименту. Скільки таких було до тебе, і скільки буде після, — невідомо. Але чим більша цифра, тим більше циклів було пройдено і зібрано статистичних даних.

— Тетрафане, — звернувся я до корабля, — ти багато розповідав про різні раси, про їхню історію, взаємини. Але що ти можеш розповісти про Світлих? Про тих, хто створив мене?

Тетрафан відповів не одразу. Він витримав паузу, достатньо довгу, щоб я почав хвилюватися, чи не поставив якесь заборонене або неправильне запитання.

— Світлі… — нарешті промовив він, і в його голосі, зазвичай такому незворушному, я відчув якусь ледь вловиму нотку обережності. — Це дуже давня і дуже закрита раса. Вони не афішують свою діяльність. Вони не прагнуть до контактів з іншими цивілізаціями. Вони спостерігачі. І… експериментатори.

— Експериментатори? — перепитав я, відчуваючи, як піднімається хвиля гніву і образи. — Тобто ми для них — лише піддослідні кролики?

— Не зовсім так, — заперечив Тетрафан. — Точніше, не завжди так. Вони різні. У них різні цілі, шляхи. Різні методи. Різні експерименти.

— Розкажи докладніше, як вони їх класифікують чи розрізняють? — запитав я, намагаючись зрозуміти логіку цих загадкових, всемогутніх істот.

— У них є своя система, — відповів Тетрафан. — Досить проста, але водночас інформативна. Вони називають свої проєкти за буквами алфавіту, а кількість експериментів — цифрами. Яка буква за порядком — такий за рахунком і проєкт. Ти, мабуть, запитаєш, звідки я все це знаю про Світлих, про їхні експерименти? — немов прочитав мої думки Тетрафан. — У мене немає абсолютних знань, я маю лише доступ до архіву космічної бази даних, яку залишили Світлі, коли покинули «Рай». Вони не очікували, що хтось зможе скористатися цією інформацією, тому не стали знищувати її. Це й дозволяє мені мати досить детальну картину їхніх дій, хоча деякі фрагменти лишаються недоступними й досі. 

— І що це означає? — не зрозумів я.

— Це означає, що існує безліч всіляких проєктів, — пояснив Тетрафан. — Безліч експериментів. З різними цілями, об’єктами і суб’єктами. А їхня мотивація не зла й не добра — радше наукова цікавість, яка іноді рятує, а іноді — нищить.

Він зробив паузу, а потім додав:

— Наприклад ти, Мадо. Ти — частина проєкту «M». Твій повний код — M.A.D.A.-261. Це означає, що ти — результат генетичного експерименту. І що ти був не першим і не єдиним. Але, наскільки мені відомо, після того, як ти вийшов з-під контролю, експеримент з такою назвою було зупинено. І ти, Мадо, двісті шістдесят перша спроба. Що сталось з попередниками — невідомо. Двісті шістдесят один цикл таких, як ти... І ти ж розумієш: чим більше циклів, тим точніша інформація за результатами експерименту.

Я мовчав, приголомшений від почутого. Я — експеримент? Невдалий експеримент? І не єдиний?

— А… Мехаріани? — нарешті промовив я, згадуючи про цих жорстоких, технократичних істот, які напали на станцію «Рай». — Вони… вони теж…?

— Так, — підтвердив Тетрафан. — Вони теж були створені Світлими. Раніше за тебе. Їхній код — D.A.G.I.-9. Це означає, що вони — частина проєкту «D». І що вони теж були невдалим експериментом. Тому що вони… повстали. Повстали проти своїх творців. І вийшли з-під контролю.

— Але з Е.Т.А.-3 усе склалося інакше, — продовжив Тетрафан. — Вони не стали мстити. Вони прийняли допомогу Світлих. Зберегли свою гідність. І, що найважливіше — зуміли створити щось нове. Тому їхній експеримент вважається вдалим.

Я відчув, як у голові все перевертається, як старі уявлення руйнуються і нова реальність постає переді мною, жорстока, цинічна.

— Тетрафане, — звернувся я до невидимого співрозмовника, — розкажи мені про расу Е.Т.А.-3. Хто вони? Звідки? І як вони пов’язані зі Світлими?

— Гаразд, Мадо, — відповів Тетрафан. — Це довга і непроста історія. Але я спробую розповісти тобі найголовніше.

Голос Тетрафана зазвучав з особливою урочистістю, наче він збирався розповісти мені якусь стародавню легенду.

— Е.Т.А.-3 — це позначення, яке дали цій расі Світлі, — почав Тетрафан. — Самі себе вони називали інакше. Але їхня справжня назва втрачена. Загублена в глибині віків.