Частина тринадцята. Бал!

Попри традицію, що склалася, сьогодні сніданок подавали не в ранковій (сімейній) вітальні, а в їдальні. Виною цьому, само собою, були високі гості, яких не посадиш на різномасні стільці і не пригостиш із решток старих сервізів.

Власне, крім Їх Високостей приїхало ще коло десятка людей. Здебільшого, молоді лицарі. І серед них особливо виділялася пара, трохи старша а батьків, з двома доньками. Генріх представив їх нам як барона і нового намісника однієї з околиці родиною. Наскільки я зрозуміла, родині було по дорозі, тому кронпринц згодився (або не знайшов причин ввічливо відмовити) провести їх до нашого замку. В будь-який інший день гостям були б раді, запропонували б їм вільні кімнати і короткий відпочинок, після якого вони могли б продовжити свій шлях. Але баронін, почувши про бал з принцами, була така «змучена» дорогою, що просто не могла одразу наступного дня вирушати в дорогу. Вигнати їх було б неввічливо, тому довелося гостинно запросити на бал (тобто, мама, знову ж таки, не знайшла причин для відмови).

Нажаль, переговорити з Еріком і запитати, що це за люди, мені не вдалося. Ну, це було очікувано, інакше він і вчора ввечері не мусив би скрадатися до моєї кімнати. Тому я спробувала придивитися до них і сама скласти свою думку. Зрештою, як сказав тато-барон, вміння думати і аналізувати стало для мене тепер не просто потрібним, а життєво-необхідним. Чесно признатися, спостереження не порадували.

Сам барон залишав досить приємне враження. Він був трохи педантичним, але ввічливим і приємним у спілкуванні. Розповідав про себе скупо, але, схоже, досить чесно. Бо з його розповідей виходило, що він розраховував на більше, але, не досягши успіхів у столиці, був радий і такому визнанню. Його дружина, навпаки, намагалася справити враження некоронованої королеви. Основний посил її виступів зводився до того, що її чоловік, хоча і змушений тимчасово виїхати зі столиці, обіймає посаду цілого намісника. А тато-барон, хоча і є теж бароном, жодної державної посади не має. Вже в перший день пані встигла повідомити нам свою думку з багатьох питань, включаючи відповідність нашого парку новітній моді і інформацію про те, що нова мода на зачіски до наших провінції ще не дійшла.

Після такого початку я очікувала, що сьогоднішній день стане повторенням візитів покійної нині графині Луїзи. Але вже до сніданку баронін вийшла набагато привітшіною і мовчазною. Хотілося б вірити, що вчорашня пиха і дратівливість були просто наслідком дорожньої втоми. Але, здажть, я змогла розгадати більш імовірну причину таких перемін, перехопивши пару суворих поглядів, які кронпринц кидав в її бік. Ну і чудово! Напросилися в гості, так поводьтеся відповідно.

Їх молодша донька була милою вертлявою дівчинкою років дванадцяти-тринадцяти. Вона увесь час вертіла головою, оглядаючи «дорослу» компанію. Видно, вдома її на такі зібрання не часто допускали. Питання сипалися з неї, як зерно з дірявого мішка, а дві чорняві кіски смішно підстрибували в так поворотам голови. В кого тільки уродилася така безпосередня? Зате старша – вісімнадцятилітня панна – привертала увагу не лише модною нині «крихкою» красою, але і ідеальними манерами. Говорила вона мало, неголосно, рухалася граціозно, наче танцювала під нечутну музику.

Я навіть трохи позаздрила, бо навіть Лілі – мій до недавна ідеал краси – виглядала б простувато поряд з цією панною. І, тем не менш, вона мені не подобалася. Ні вчора, ні сьогодні я так і не змогла зрозуміти, в чому ж справа. Вирішила вже списати все на звичайні заздроші і встигла навіть розкаятися в недобрих почуттях. Але кинутий потайки на Еріка погляд нагадав мені про одну з наших розмов. Ці розмови за минулі тижні я стільки разів пережвиала в своїй пам'яті, що, здавалося, навіть у ві сні можу повторити кожне слово. Як там говорив Ерік: «Ніхто не знає точно, як це відбувається, але маги-природники наздвичайно добре відчувають брехню».

Звичайно, було б смішно одразу звинувачувати випадкову гостю в поганих намірах. Може, панночка просто сережку дорогу під час купання втопила, а тепер не знає, як признатися матері. Але. Навсена гірким досвідом, я вирішила, що за цією панною треба приглядати. Обов’язково шепну про неї Еріку чи татові, якщо вдасться пробитися до когось з них через натовп лицарів, що правгуть розмов.

Мама до снідання вийшла зосереджена, наче лицар перед боєм. З кронпринцем вона була привітною, з Еріком – бездоганно ввічлива, по мені ледве поглядом ковзнула, вітаючись. Злилася. Мене штрикнуло почуття вини, бо таки було за що. Хоч ми нічого поганого й не робили, але назвати нашу поведінку зовсім пристойною тех не вийде. Нічого дивного, що мама була вчора шокована. А на тата я навіть подивитися боялася. Мама, напевне, вже все йому розповіла, а він же ще й просив мене бути розсудливою. І лише принци поводилися так, наче й не було додної нічної пригоди.

Сніданя вийшло людним і галасливим, дуже відмінним від усього, до чого я звикла. Так що я зітхнула з полегшенням, коли після сніданку чоловіки зібралися обговорити якісь свої справи, а бароніз з доньками виявили озоту прогулятися парком. Мама на правах господині взялася супроводжувати гостей, а мене послала забігти на кухню і перевірити, чи все в порядку. Я запевнила її, що все перевірю просто зараз і, вибачившись перед баронін з баронесою, просто втекла. Кращого завдання для мене годі було й шукати. Кухня – те благословенне місце, куди не пхають свого носа сторонні і де можна хоч трохи відпочити від всепроникаючого етикету.

Попри ранню годину, на кухні все кипіло і пашіло. Про щиру бесіду з кухаркою годі було і мріяти, так багато люду товпилося там. У великій печі вже запікалася баранина, від чого по всій кухні йшов ситний і пряний дух. Ті шматки, які не потрапили в перше деко, чекали на свою чергу у великій бочці, перекладені різними травками, политі медом і Берта зна чим ще. В іншій частині кухні, накрите чистими полотнами, підходило тісто на пироги. Наскільки я пам’ятаю, мама замовила на сьогодні масляний з начинкою. Я б, правда, з більшим задоволенням з’їла яблучний, тим паче, пора урожаю вже настала. Але мама сказала, що яблучний – це дуже просто, і вибрала більш дорогий і солодкий рецепт.