Людизм

Кров… моя кров

Кров… моя кров, повсюди була —
На підлозі, стінах і стелі.
Ніколи не бачила місце убивства,
Однак, схоже, стану її експонатом.
Та й ніж у серці моєм, піде зі мною в труну.

Не жалкую про смерть свою,
Я заслуговувала на ласку її,
Тому і приймаю ваші прощання,
Заливаючись кров’ю, іду у руки її.

Lizcat-blak

Подобається

#1682 в Різне
#302 в Поезія
#634 в Містика/Жахи

У тексті є: віршіпрожиття, страх життя, коханя і підлітки

Відредаговано: 16.07.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись