Людизм

Не знаючи смутку

Не знаючи смутку —
Не скажеш, що маєш щастя,
Бо вже не відчуваєш щоденного,
Це — справа звички, що поглинає усе,
І радість із щастям підуть під руку.

Не знаючи злиднів —
Не скажеш, що маєш ситість,
Бо людям завжди хочеться більше,
Це — справа звички, що поглинає усе,
І ситість із добробутом підуть під руку.

Lizcat-blak

Подобається

#1682 в Різне
#302 в Поезія
#634 в Містика/Жахи

У тексті є: віршіпрожиття, страх життя, коханя і підлітки

Відредаговано: 16.07.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись