2

2

Ксенія вже рік провела в цій будівлі, виконуючи завдання, які попереджали про надходження світінням всередині пальця, де було живлено чіп. 

Кожен раз після цього дівчина підходила до стіни, торкалася її в місці зображення пінтограми, - і з неї, цієї частини стіни, виходила конструкція зі столом, ноутбуком на ньому та усім необхідним для роботи.

Кожного дня Ксенія виконувала свою роботу моделюючи пристрої для... вбивства. Скоріше це були роботи для захисту, які вміли вбивати. А точніше, ці роботи вбивали кривдників, щоб захистити мирне населення. Але ж ніхто не забороняв цих роботів програмувати на вбивство просто так... Тому, як ці розробки використовували насправді, їх авторці було невідомо.

І кожного дня Ксенія уважно роздивлялася усю обстановку, в якій опинилася, щоб втекти. Так. Саме так.

Й кожного дня дівчина продумувала проєкти, як саме залишити це місце, в якому вона існує.

Якось випадково вона почула з радіо охоронця, що сидів поруч та заснув, що на президентських виборах виграв один молодий чоловік, який взагалі ніколи не був у політиці, бо більшість людей оцінили його за якийсь вчинок, який відбувся півроку тому, коли цей хлопець урятував ціле місце від вибуху через свою уважність та спостережливість за людьми. Отже, він став улюбленцем, який пішов на вибори та переміг. І він (цей хлопець), був саме тим, кого кохала Ксенія. А він кохав її.

Колись... В минулому житті.

Отже, у нього тепер є влада і він зможе їй допомогти.

Залишається тільки зв'язатися з ним та дібратися до нього.