Глава 2. Страшніше Геловінської ночі, лише чергування в цю ніч

Гліб

Ні найдревніші упирі, ні найстрашніші вовкулаки, ні найнебезпечніші чорні відьми, не можуть налякати інквізитора так як чергування в Геловінську ніч! Гіршого і уявити неможливо! Ні хвилини спокою! Носишся від одного виклику, до іншого, від вовкулаки, який вирішив довести простолюду, що ніякий це не костюм, до русалок, які влаштували вечірку на болоті, що аж гай гуде!

Одне радує — на світанку моє чергування закінчиться і я, не відриваючи очей, слідкую за стрілкою годинника. Ще трохи! Три, два… Голосний вереск сирени і червона точка, що загоряється на гугл мепс вказують на чергове порушення. Червоний — значить хтось бавиться забороненими чарами! Ррррр, ну що за дурник? Не знає, що це краще робити рівно опівночі, коли духи викривлюють магічний фон?

Натискаю «Портал» на приборній панелі магавтомобіля та переміщаюся до місце порушення. Добре, що хоч службову машину виділили, а так би довелося скакати порталами на своїх двох. 

Паркую машину біля звичайної непримітної сірої дев’ятиповерхівки. Входжу до під’їзду і до вух доноситься знайомий пронизливий звук сирени. Я вже стільки разів чув її за цю ніч, що зараз вона дратує ще більше! Йду до ліфту швидким кроком. Не працює! Дайте вгадаю: потрібна квартира на дев’ятому поверсі? Ну, звісно — закон жанру!

Коли добираюся до потрібної квартири — злий як сто чортів, яких я сьогодні повертав до пекла!

Тисну на дзвоник, але відкривати не поспішають. Серйозно? Тисну ще раз. Нарешті двері відчиняються! Не дивлячись, хто саме стоїть на моєму шляху, відсуваю в бік та заходжу в середину квартири, щоб вимкнути магсирену.

Хух, нарешті тиша!

І тільки тоді помічаю «злісного» правопорушника. Відьмочка. Зовсім молода. Миловидне обличчя серденьком, світло-каштанове волосся і величезні окуляри, що приховують теплі карі очі. Симпатична… Дуже. І так близько…

Що це зі мною? Від роздратування не одразу розумію, що і до чого. І лише коли принюхуюся, то вловлюю запах любовного зілля. Ого, забористе, як мене тільки від запаху пробрало. Треба терміново виправляти положення!

— Ти не руда. Точно відьма? — запитує у цієї експериментаторки з коханням.

Звісно, я знаю, що не всі відьми руді. Але, правду кажучи, виключення бувають рідко. І ці виключення дуже не люблять, коли якісь нуби сумніваються в їх відьомських здібностях через колір волосся. Я не сумніваюся! Але один маленький шкандаль — гарний спосіб прийти до тями після тяжкої ночі чергування!