Глава 6

                                  Пів року потому 

Зараз зима закінчилась перший семестр почались канікули, так як в нас в школі дуже холодно і виникають світло то гас посадили на дистанційне. З Максом ми друзі, він дуже хороший. Сьогодні день народження в мої племінниці тобто в  двоюрідной сестри Діми про яку я розповідала на початку книги. Вона мене покликала, я купила їй подарунок. З Дімой ми не спілкувались з того моменту...Так як на дворі дуже холодно я одягнула теплі джинси і бордовий світер, пальто і ботинки, я підішла до її будинку там стояла його машина...блін. Я зашла в будинок і до мене одразу прибігла Аліна, їй сьогодні 15.

-Привіт, вітаю)

-Привіт нарешті ти пришла, пішлі до столу.

Я зашла за нею до зали 

-Всім привіт)- на мене всі подивились і посміхнулись і теж відповіли взаємністю, вільне місце було тільки біля Діми ну в мене не було вибову, я сіла біля нього. я попросила в Аліни чаю вона мені зробила та принесла, ну не можу я коли холодно пити щось інше крім чаю. Він мовчав, напевно пройшла година, вже приїхали Аліни батьки, батько Діми, та мої батьки, стіл розширився, всі балакали мені налели вина трішки, потім я встала і пішла у ванну щоб подивитись на себе в зеркало, коли я зашла тільки стала до раковини,  закрила очі, і почула двері заду закрились на ключ.

-Якого біса?! - возмутилась я

-І тобі привіт

-Я розмовляти с тобою не буду

-Квіточка я знаю що поступив не правильно

-да? цілуватись з іншою, ігнорувати мене, я тобі звонила 10 разів!!! 

-да, да я знаю.

-та шо ти знаєш!!! ти взяв кинув мене. Обіцяв мені все, прийшов до мене вночі влігся на мою постіль і все!!!!

-Катя, так нада було!!

-Так чому ти прямо не сказав!?

-я...я...не знаю 

-ну от і я не знаю, випусти 

-ні!

-в мене вже є хлопець

-немає

-тобі звідки знати?!

-бо Макс мій кориш, ту фотку він зробив бо там потрібно було, мені погрожував батько той дівчини з якою я..ну ти поняла, квіти я передавав йому бо знаю що піони твоє все, Катя я люблю тебе, все ще хочу до смерті, та дівчина з нею все покінчено, чесно

-значить, все квіти були від тебе?!! та я тебе ненавиджу!!! -ці дурацькі сльози, як завжди 

-квіточка не плач, я був завжди с тобою, я тебе кохаю дуже дуже 

Я подивилась на нього ці очі щирі та спокійні, я дуже люблю його та скучала дуже, я положила ладоні на його шию і стала на носочки до нього. Він подався в перед.

-Боже, як сильно я хотів тебе поцілувати за ці всі місяці.