Розділ 11. Пані перукарка в центрі уваги

Мія щиро думала, що просто тихо посидить, поки Алекс тренується. Але коли він закінчив і пішов у роздягальню, вона залишилася сама серед гурту боксерів.

— Ого, Алекс нарешті когось привів! — вигукнув один хлопець із татуюванням на плечі.
— І не фанатку, а красуню, — додав інший, нахабно посміхаючись.

Мія закотила очі.
— Розслабтесь, хлопчики, я не чергова в групі. Я просто… співмешканка.

— Співмешканка? — хором підняли брови кілька боксерів.
— О-о-о, значить, він приховував серйозні новини, — зареготали вони.

Мія махнула рукою, але відчувала, як щоки налилися жаром.
— Слухайте, ми з ним вороги. Ну… майже.

— Так-так, усі ми знаємо ці «майже», — підморгнув той із татуюванням. — Як щодо того, щоб сходити десь випити?

У цей момент повернувся Алекс. Побачивши, як кілька хлопців обступили Мію, він спершу розсміявся.
— Вона що, вже встигла зачарувати мій зал?

— Ми просто знайомимося, — зухвало відказав боксер, який кликав її на випивку.

Алекс примружився.
— Знайомитись можна де завгодно. Але не настільки близько, — він зробив крок уперед, ненав’язливо, але так, що всі зрозуміли — жартів немає.

Мія здивовано глянула на нього.
— Ти що, ревнуєш?

— Я? — Алекс голосно розсміявся, хоча щелепа напружено стислась. — Ти плутаєш. Просто не хочу, щоб моя… співмешканка зганьбила мене, погодившись на побачення з цими клоунами.

— Ах так? — Мія підняла підборіддя. — Тоді, може, сама виберу, з ким піти?

В залі запала тиша. Хлопці, не знаючи, чи сміятись, чи чекати бійки, переводили погляд то на неї, то на Алекса.

Алекс блиснув очима, підійшов ближче, нахилився до її вуха й тихо прошепотів:
— Тільки спробуй.

Вона у відповідь солодко всміхнулася.
— Виклик прийнято.

І вся зала вибухнула сміхом.