Любов між миттю

Глава 1 Тіні зниклих секунд

Київ. Осінь

Повітря пахло мокрим листям і кавою, що долинала з кав’ярень. Люди поспішали  у справах, як завжди.  Алеїна стояла нерухомо – мовби світ навколо неї, а вона в центрі.

Пальці  ковзали по старій книжці, яку щойно купила на ринку біля Золотих воріт. Книга була переплетена в потемнілу шкіру, без назви, без автора – лише сріблястий символ, схожий на зірку, що розривається навпіл.

Вона купила її майже випадково. Але коли Алеїна доторкнулася до палітурки, то щось укололо в грудях.  Дівчина побачила спогади яких ніколи в неї не було

- Це  не просто книга, - прошепотіла стара продавчиня ,  з очима, схожими на море зірок. – Це карта. Але не  землі… часу.

- Що?- вигукнула Алеїна

- Ти ще згадаєш мої слова, коли все піде не так. І коли знову зустрінеш його. -  відповіла стара

- «Його?»- подумала дівчина

Алеїна хотіла спитати ще, але жінка вже зникла в натовпі. Як і завжди, коли з’являються речі, які змінюють долю.

Вона повернулася додому, розгорнула книгу – а там … нічого. Лише пусті сторінки. І тільки коли вона доторкнулася пальцем одного символу, сторінка засвітилася слабким синім сяйвом, і слова самі почали з’являтися.

«Той, хто шукає час, знайде серце.

Той, хто шукає серце – загубить час.»

У цей момент вона помітила, що годинник на стіні спинився.  




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше