Тайлер Ревінмор

- Дей, ти памʼятаєш , що інші фамілії нас не долюблюють? Бо ми не чистокровні італійці.- сказав Тайлер. Наймолодший з сімʼї. Високий хлопець з чорнявим , навіть трохи шоколадним волоссям; виразними очима темно зеленого кольору ;висока статура з широкими плечима. Чорний костюм підкреслював його спортивну статуру.

-Тай… - закочуючи очі відповів Деймон.  Деймон Ревінмор- старший брат. Дванадцяти пʼятирічний чоловік. Спокійний, самовпевнений консільєрі. Права рука Дона.

-Що Тай? Ти ж знаєш як я не люблю ці зустрічі. Мені б з кимось помахатись.  А не ось це все.  Ти ж знаєш який …-не встигнув я й промовити , як Деймон знов закотив свої чорні очі та глибоко зітхнув .  Ми йшли коридором в одному з офісів Ревінморів.

-Ти розумієш, що не завжди треба випотрошити когось? І звідки в тебе стільки пихи я не знаю.

     Мій старший брат завжди вмів вести переговори, чи натиснути на когось без грубої сили.  В цьому вони з Нікс професіонали. Я не став знов докучати Дею. А мовчки йшов за ним. 

-Без проблем будь-ласка.- сказав Дей та всміхнувся своєю усмішкою, від якої дівчата в радіусі кілометра стікали б слиною. Я лиш кивнув. Ми увійшли до переговорної кімнати з великими вікнами, вікна найперше кинулись  мені в око. Це новий клуб який відкриває наша сімʼя. «Shadow» в день це ресторан, а ввечері клуб. Стильний дизайн, щось цікаве схоже на вікторіанський чи навіть готичний стиль  з додаванням сучасності. Все було бездоганно.

-Добрий день, містер Калаверо. - Дей потиснув руку якомусь чоловіку за пʼятдесят. Я не знав його раніше. Невеликого зросту чоловік ввічливо простягнув руку моєму братові, хоча видно, що це не приносить йому задоволення. Він так зверхньо дивився на Дея , хоч і набагато нижче за брата. Цей пихатий хрущ одразу заноситься до мого уявного списку смертників. Я б застрелив його швидше ніж він би зміг щось промовити. Тим паче з усіх мафіозі чи бізнесменів він мав найгіршу фізичну форму.

-Добрий день.- сказав я та потиснув руку цьому хрущеві. Думаю відчуття огиди довго мене не залишить. 

-Я думав, що буде вся ваша сімʼя, особливо Нікс Ревінмор.-трохи закашлявшись відповів цей пацюк. Фу він мені не подобається, невже Нікс і справді хоче співпрацювати з оцим. Я закатав очі, але вже відчував на собі погляд Дея.

-Ви хотіли Ревінморів перед вами їх двоє,- Дей навіть не звернув уваги на його тон чи зверхність. Він був спокійний наче йому всеодно хто перед ним,-ми домовлялись, що документи будуть сьогодні, тож де вони, Антоніо?

Цей хрущ Кавалеро насторожився та  зрозумів, що з Деймоном не вийде позмагатися хто впливовіше чи хитріше.

-Прошу. Мої юристи все перевірили  вам залишилось лише поставити свої підписи та почати співпрацю. Гадаю це двері  миру між Ревінмор та Кавалеро.-підмигнув та всміхнувся пацюк. Він мене бісить.  Тим паче я згадав цих Кавалеро. Це одна з маленьких фамілій, які заважали нам працювати. Вважали, що вони зможуть перехитрити  нас. Однак Нікс одразу поставила їх на місце і здається мені не просто так вони захотіли працювати з Ревінмор. Нікс, Дей відправили на той світ одного з їхніх Капо, інших відправили слідом за командиром. Треба буде спитати з чого почався цей інцидент з Кавалеро. 

-В пʼятницю я скажу своє остаточне рішення.-Дей пролистував документи, а потім підняв свій «хижий» погляд на Антоніо.

-Але ж все готово чого зволікати. Ви невпевнені, тоді як нам співпрацювати? І…- старий забіткався не встиг він продовжити як Дей встав з крісла, забрав папку

-В пʼятницю я скажу рішення.

Розвернувся та пішов до виходу. Я за ним , посміхаючись цьому хрущу  показуючи свою посмішку і тридцять два біленьких рівних зуба.

Вийшли нарешті з ресторану. Вітер дув прямо в обличчя розвіюючи волосся.

-Я не памʼятаю , що у нас з цими Кавалеро?

-Їх фамілія захотіла відібрати наші території і почали з клубу «Revi». А потім вирішили влаштувати погром у «Сфері» , але їм пощастило. Я з Нікі були там. І перебили їх , як тарганів.,-Дей зупинився біля свого авто клацнув на кнопку своїх ключів. На ключах доречі висів брелок з якоюсь квіткою синього кольору наче незабудка чи щось схоже. Він ніколи його не знімав, бо це подарунок Нікс. Вона зробила його коли була маленька. Сівши в авто Деймон  ввімкнув кондиціонер.

-Треба поїхати додому. Там Нікі приїхала з іншого штату треба щоб вона поглянула, бо мені не подобається цей ..

-Хрущ,- викрикнув я ,- хоча ні краще пацюк

Брат розсміявся як ніколи. Ми почали реготати разом

-Ешові сподобається ,- сміючись відповів брат,-що ти , що Еш завжди придумуєте прізвиська для наших так званих партнерів?,- підмигнув Дей.

-Ні  лише для таких гімнюків ,як Кавалеро , Санчес і багато інших.

Деймон розсміявся ще більше.

  Вечір. Прохолодно , але не занадто. Ми підʼїхали до будинку Нікс. Вона обожнювала щось готичне чи вікторіанське, темні кольори, кімнатні великі  рослини. Дей відкрив вікно своєї як він казав «Не машина , а крихітка» хоча це далеко  не крихітка і посигналив Луці. Чорний тонований  брабус габаритний як і сам Деймон.  Нікс не подобається його авто, але каже , що брабус  личить Дею. Лука відкрив ворота і ми їдемо дорогою до самого дому. Красивий сад , а ближче до будинку ніби тунель зроблена арка яка продовжується вздовж на метрів 30.  І вся ця конструкція об плетена якимось плющем та рослиною, квітки якої звисають китицями вниз. Гліцинія. Не знаю як це росте тут , але дуже красиво і аромат квітів неперевершений. Нарешті видніється дім Нікс.  Атмосфера таємничості та спокою. Приїжджаєш і відчуваєш себе дуже комфортно. Проте Ешові неподобається. Каже що тут Дракула живе і називає Нікі вампіром.  Деймон припаркував машину біля BMW Нікс. Чорна тонована машина , як казала моя сестра це машина з поглядом , який вселяє правильні емоції. BMW m3 competition повністю чорна крім фар мені подобається.

Ми виходимо з машини і я нарешті можу розслабитися. Відкриваю двері і вже бачу Нікс на порозі будинку. Сірі спортивні штани на декілька розмірів більші ,футболка також більша за неї.  Та капці. Якби краса була гріхом, то вона була б найбільшою грішницею. Я  посміхаюся коли бачу цю преміум версію сестри. Ми найбільша сімʼя. Найбільша  мафія Америки.  І виглядати маємо відповідно, але в такі моменти я забуваю, що кожен бажає нам смерті і уявляє як випотрошить всіх Ревінморів. Нікс посміхається своєю найкрасивішою посмішкою і розставляє руки чекаючи на обійми.