Амая зателефонувала батькам наступного ранку. Вона вже забронювала квитки й тепер хотіла повідомити їм про своє рішення.
— Ми з Еміліаном летимо до Австралії. Післязавтра. — сказала вона, коли мама прийняли відеодзвінок.
Вітчим, який сидів поруч із матір’ю, підвів голову.
— Що сталося?
— Девід учора зателефонував. Його мама померла.
Мати прикрила долонею рот. Кілька секунд вона мовчала, а тоді тихо запитала:
— Бідний Дейв. Як він це переживає?
— Не знаю. Він майже нічого не сказав. Я думаю, йому зараз потрібні рідні поруч.
— Він мені нічого не сказав. Гордий, значить. — озвався старий Вінтерхаус.
— Ми теж полетимо, правда? — раптом запитала мати. — Знайдемо квитки на найближчий рейс. Не залишимо його самого.
Вінтерхаус лише хитнув головою
Амая змахнула сльози з очей. Вона й не сумнівалася, що батьки захочуть бути поряд із Девідом, хоч між ними було завжди багато непорозумінь і образ.
— А Шеєр знає про твій намір? — раптом видала мати.
Амая на мить відвела погляд.
— Ні.
— Ти йому ще не сказала?
— Мамо, йому взагалі не цікаво, де ми і як ми. Він зайнятий своїми справами, роботою, університетом. Я давно не надсилаю йому фотографій Еміліана, не пишу, не телефоную. І, здається, він навіть не помітив.
— Але ж ви чоловік і дружина…
— Якщо хочете, можете повідомити зятя, що ми летимо до Австралії. Я не заперечую.
Вона сказала це з гіркотою у голосі.
— Мені здається, зміна обстановки піде всім нам на користь, — додала Амая. — Еміліану особливо.
Мати дивилася на доньку з такою виразною тривогою, що Амая мимоволі всміхнулася.
— Що? Не хвилюйся. Я впораюся. З Шеєром теж.
— Я не про це...— тихо відповіла мати. — Навіщо тобі такий чоловік?
Амая не відразу знайшла відповідь. Раніше вона, мабуть, спробувала б пояснити, що Даміан просто втомився, що в нього складний період, що не все так однозначно. Знайшла б для нього виправдання, навіть якби ніхто їх не вимагав.
Тепер вона не хотіла нічого пояснювати.
— На жаль, я і сама не знаю, навіщо…
Мати опустила очі. Вітчим нічого не сказав, лише зітхнув.
Амая подивилася на них і відчула, що їй не потрібно вдавати, ніби все гаразд. Вона не збиралася зараз вирішувати, що буде з її шлюбом. Не хотіла ні обіцяти собі розлучення, ні шукати чергове виправдання Даміанові.
Попереду була дорога до брата.
На запитання чому ради Девіда вона була готова кинути все і летіти на край світу, вона вже мала відповідь.