Лялька для монстра
ПРОЛОГ
— Підпишіть тут, міс Торн.
Пальці тремтіли, але вона цього не показала. Підпис з’явився повільно, ніби кожна літера залишала шрам на її новому житті.
Закрита психіатрична клініка "Грейхолл".
Добровільне перебування.
Без права виходу до подальшого рішення керівництва.
Лея підняла очі на жінку в білому халаті, яка повернула документи в теку. Її голос був спокійним, навіть приємним — занадто приємним, як для такого місця.
— Дякую. Вас супроводять.
Тепер їй лишалося тільки йти.
Скляні двері зачинились за нею з глухим клацанням.
Тиша — ненатуральна, задушлива — обійняла її, як зрадлива подруга.
Довгий білий коридор. Глухі двері. Камери.
Вона відчувала кожен свій крок.
Кожен подих.
Кожну тінь, яка здавалася живою.
У кімнаті спостереження — за склом — чоловік у чорній сорочці, з темним поглядом і гладко зачесаним волоссям, спостерігав.
На екрані — її обличчя.
Порожнє, спокійне, надломлене.
І красиве. Небезпечно красиве.
— Лея Торн, — прошепотів він, провівши пальцями по її імені у досьє.
— Подивимось, скільки часу знадобиться, щоб ти зламалась.
Його голос був низьким, твердим.
А очі — холодні, мов сталь.
Він уже знав, що вона стане його.
Не пацієнткою.
Не жертвою.
А його особистою лялькою.
Її страх був запрошенням.
Її минуле — благословенням. А її тіло...
Його територія.
#6514 в Любовні романи
#2692 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 29.11.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
