Глава 3

На наступний день, я поснідав і поїхав у школу. Пізніше на першому уроці до нас мала прийти новенька.

Я уважно слухав, як вчитель пояснює тему і тут  почув якусь розмову... Подивився у вікно, побачив, як дівчина з кимось по телефону говорила. Я чув кожне її слово і навіть те, що говорили по телефону. Потім до неї підійшов наш вчитель, він щось їй сказав і вони зайшли до школи. Через декілька хвилин, вони заходять в клас. Це і є наша новенька, вона була дуже красива.

Вчитель сказав:

- Знайомтеся, Кейт Мартін.

- Кейт проходь, сідай де є вільне місце. Зі мною сидів Томас, я штовхнув його і він впав. І сказав мені тихо.

- Тайлер ти чого?

На, що я відповів.

- Томаса, пересядь будь ласка на інше місце.

І Кейт сіла біля мене. Я цілий урок сидів і дивився на неї.

 Продзвенів дзвінок.

На перерві я знайшов час, щоб познайомитися з нею. І в підсумку ми подружилися.

Ми провели цілий день в школі разом.

Потім закінчився шкільний час.

І я пішов на гру в лакросс. Мені стало погано, но я терпів. Скоро до мене дійшла черга в напад, но я грав в лакросс не дуже добре. 

Навпроти мене біг гравець, я подумав штовхнути його, я набрав розгон і якимось чином перепригнув його і забив м'яч в ворота.

Всі були в шоці, тим не менш я теж. Тренер коли побачив, впав, потім він крикнув.

- Сміт, ей містер Сміт, підійшли до мене.

Я підійшов, і він сказав.

- Це, що зараз було? Я розгубився і відповів.

- А, що зараз було?

- Сміт я не жартую, розказуй, коли ти і де так навчився грати і, що це було?

Я відповів.

- Не знаю, но це був гол...

- Молодець!

- Це, що ознає?

Обурившись відповів я.

- Це значить, що ти став нападаючим!!!

Я дуже зрадів. Но не розумів в чому справа.