5

Повертаючись назад, Ілона раптом згадала про все, що вони говорили. І їй, чомусь, стало страшно. Ні, вона не дуже вірила в різні забобони. Але поведінка Влада. тай всі ті розмови, які велися за спинами, ні про що добре не говорили.

Поговорювали, що він дуже вже сильно змінився. Був хлопець як хлопець. А от від коли почав отримувати все, став іншим. Яким саме ніхто не уточнював. Але всі шепталися, що щось тут не те.

Простий хлопчина, вчорашній «свинопас», скромний, тихий. А сьогодні крутий студент. Навіть на студента не схожий. Все може. Все йому вдається. Все отримує, чого хоче. Саме йде до рук. Як це пояснити? Ніяк. Є і все. Принаймні він так говорить.

Дивно все якось. Вона теж знала Влада з іншого боку. Він завжди був таким ніжним, витонченим, навіть дещо жіночним. Про останнє, то так підсміювалися дівчата.

Ілона йшла вулицею. Їй пригадувався той старий епізод, коли вони гуляли з Владом біля річки. Але перед тим їх з Дмитром щось налякало. Ні, це не був чийсь розіграш. Це було насправді. Але що? І чому тоді Влад заспокоїв її, сказавши, що поки вона з ним, нічого не станеться. І так було. Ось що найголовніше. І це потроху лякало.

А що як все, що говорять про нього – правда?! А що як Влад справді продав душу? І як тепер бути їй?! Бо будь-яка допомога від такого роду людини може обернутися для неї самої катастрофою!

Але такі думки перебивала інша думка. Як не як Влад навчається в семінарії. Як би він туди пройшов в такому випадку? Крім того, він культурний, чемний, добрий друг! І ніякої підлості від нього, на відміну від благовірного, вона чекати не може.

А те, що шепочуться поза очі. Та про неї он теж почали шептатися, що гуляща. Бо ходить кудись вечорами. Замість того аби сидіти весь час вдома з дитиною і сваритися з мужем. І хто тут правий?

З такими думками Ілона прийшла додому. Дмитра не було. Кудись повіявся. І слава Богу. Зможе спокійно собі зайнятися своїми справами, без його лишніх і тупих бурчань.