Літо кавунового соку

Епілог першої частини

Вранці, коли сонце лагідно торкалося долини, Настя стояла на порозі бабусиної хати. Браслет ніжно блищав на її зап’ясті — тепер він був не просто прикрасою, а символом спадщини, сили й відповідальності.

Навколо був спокій, але в повітрі відчувалася напруга — неначе саме життя тримало подих у передчутті майбутніх подій.

Сева підійшов до неї і тихо сказав:

— Це лише початок. Попереду — ще багато загадок і випробувань. Але ми пройдемо їх разом.

Настя посміхнулася у відповідь, дивлячись у далечінь, де сховалася арка серед лісу.

— Я готова. До наступного кроку.

І світ навколо ніби промовляв: шлях продовжується...

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше