Літо кавунового соку
Розділ 14
Прохід вивів їх до маленької світлиці, освітленої м’яким золотавим світлом, що лилося крізь стелю з тонких кришталевих кілочків. В повітрі відчувався аромат польових квітів і легкий відголосок співу — ніби хтось близько, але невидимий.
В центрі кімнати стояла стара жінка в легкому платті, з добрими, але проникливими очима. Вона посміхалася, якби чекала на них.
— Нарешті, — сказала вона тихо. — Ви пройшли випробування чистоти. Це шлях не кожному відкритий.
Настя й Сева обмінялися здивованими поглядами.
— Хто ви? — запитала Настя.
— Я — хранителька спадщини вашої родини, — відповіла жінка. — Твої бабуся і мама знали мене давно. Я допомагаю зберегти знання і силу, яку вам передали.
Вона простягнула руку і подарувала Насті старовинний амулет, схожий на браслет, але з іншим символом.
— Цей амулет допоможе вам розкрити те, що приховано в серці вашої історії. Але пам’ятайте: істина — це світло і тінь. Приймайте обидві.
Настя обережно взяла амулет і відчула тепло, що розлилося по руці.
— Ми готові, — сказала вона.
— Тоді шлях тільки починається, — усміхнулася хранителька. — І я йтиму поруч, коли буде потрібно.
Відредаговано: 22.07.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
