Літо кавунового соку
Розділ 13
Настя і Сева рушили стежкою, що вела до серця лісу, де за легендою било джерело — місце сили й правди. Повітря ставало свіжішим, а тиша глибшою, наче сама природа уважно слухала їхні кроки.
— Бабуся казала, — почала Настя, — що щоб знайти справжню відповідь, треба пройти випробування. Вона називала це “тестом чистоти серця”.
Сева поглянув на неї з повагою.
— Я готовий йти з тобою, хоч що б не сталося.
Раптом шлях перекрила невеличка струмочка, а поруч зашумів кущ, і з нього виглянуло ледь помітне світло.
— Це знак, — сказала Настя. — Треба зібрати цю воду в чашу, але не можна торкатися до каменів навколо.
Вони обережно ступали, обминаючи камені, і Настя нарешті наповнила чашу чистою водою. У цей момент повітря наповнилось ніжним сяйвом.
— Тепер треба сказати правду, — сказала вона, дивлячись в очі Севі. — Що ти відчуваєш?
— Я боюся, — зізнався він тихо, — але більше боюсь втратити тебе. Я хочу бути поруч не для подвигів, а просто для того, щоб підтримувати.
Настя посміхнулась і поділилась своїм страхом:
— Я боюся, що минуле розірве мене на частини. Але з тобою поруч мені легше.
Вода в чаші засяяла яскравіше, і перед ними відкрився вузький прохід, якого раніше не було.
— Це… шлях, — прошепотіла Настя.
— Тільки ті, хто відкритий і щирий, можуть пройти його, — додав Сева.
Вони взялися за руки і крокнули вперед, готові до нових відкриттів.
Відредаговано: 22.07.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
