Літо кавунового соку

Пролог

Кажуть, село пам’ятає більше, ніж люди.
Тут дерева шепочуть старі історії, а ґанки зітхають кожного разу, коли хтось повертається після довгої розлуки.

Це літо пахло кавуном і старими пелюстками шипшини.
Це літо було схоже на слайд зі старої плівки — трохи вигорілий, трохи забутий, але збережений у найважливішому місці — серці.

Я приїхала не шукати відповідей.
Я приїхала, бо не знала, як далі жити. Бо хотіла забути місто, де залишила себе — ту, яка була сильною, веселою, вірила в любов.

І ніколи не думала, що саме тут, серед тиші, пилу й вітру, знайду все, чого боялася — правду, нове серце і... нього.

А ще — мамин щоденник.
Слова, які вона писала влітку 1977-го.
Слова, які ніхто ніколи не мав читати.

"У кожної жінки є літо, коли вона вперше стає собою.
У кожної дочки — літо, коли вона вперше розуміє свою матір."

Моє настало.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше